Головна > Закордонне українство > Автохтонні українці > Всеукраїнські Сковородинські навчання в Придністров’ї

Всеукраїнські Сковородинські навчання в Придністров’ї

А.В.Третяченко - модератор круглого столу

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» запроваджено для належної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях у 2022 році 300-літнього ювілею великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, драматурга, композитора, музиканта, співака, культурно-освітнього подвижника Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) та з метою популяризації його багатої духовно-педагогічної спадщини серед освітян, учнівської, студентської молоді й широкого суспільного загалу.

Сковородинські навчання започатковано 5 жовтня 2017 року, у Всесвітній день вчителя, й віднині вони проводяться повсякчас у системі освіти по всій Україні, в українських освітніх закладах за кордоном та в країнах, де бував Г. С. Сковорода.

У Придністров’ї, де третину населення становлять корінні українці, Сковородинські навчання мають особливе значення і для системи освіти, і для широкого суспільного загалу.

За програмою Всеукраїнських Сковородинських навчань, напередодні 295-ї річниці від народження Г. С. Сковороди в Тирасполі відбулися святкові науково-мистецькі заходи. Центр української культури Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (керівник – А. В. Третяченко) провів змістовний круглий стіл «Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність».

Круглий стіл у Центрі української культури

У роботі круглого столу взяли участь: декан філологічного факультету ПДУ, к. п. н., доцент О. В. Щукіна; начальник відділу міжнародних зв’язків ПДУ А. Ю. Боброва; директор Центру російської освіти й науки ПДУ О. Є. Філіпенко та студенти університету; директор Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу А. О. Довбик і заступник директора І. О. Бронич; голова Правління Спілки письменників Придністров’я В. І. Кожушнян та письменники; керівник Міжнародної громадської організації «Український центр «Співробітництво» В. Г. Фоменко; голова Спілки українців Придністров’я ім. О. Бута П. П. Богуцький та голови районних товариств української культури; представники болгарської громади. Від України почесними гостями на святі були представник НСПУ, культурософ, громадський діяч О. А. Шокало та заслужений артист України, кобзар Т. В. Силенко.

Круглий стіл у Центрі української культури

О. А. Шокало як ініціатор і автор концепції Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» привернув увагу до всеосяжного феномену мудреця Г. С. Сковороди та наголосив на великому значенні морально-світоглядного вчення Сковородинства й Сковородинських навчань для українського культурного розвитку:

«За визначенням Г. Сковороди,  культура – «друге, духовне, народження людини», якого вона досягає в результаті самопізнання й самоздійснення життєвої програми своєї душі.

Сковородин.свято в Театрі-музеї Т.Шевченка

В цьому суть педагогічно-філософської системи мудреця.

Власна мудрість і педагогіка Г. Сковороди виросли з традиційної української родинної школи, в якій закорінена система козацької педагогіки – феномену української народної освіти, що належить до унікальних явищ світової освітньої культури.

Сковорода – всесвітній мудрець з українським серцем, бо отримав основу освіти в родинному середовищі, в рідній батьківсько-материнській школі.

Педагогіка – єдина професія Г. С. Сковороди, якою він займався все життя. Мудрець скрізь і повсякчас лишається істинним педагогом – моральним учителем для всіх поколінь і всіх верств українського народу.

Тож в українцях до 300-ліття свого Вчителя неминуче має визріти внутрішня потреба засвоїти й запровадити в життя морально-світоглядне вчення Сковороди – Сковородинство. Сковородинство – потужний морально-світоглядний чинник, який консолідує людей у «збірну особу українського народу» (П. Куліш), у «суцільний культурний організм нації» (І. Франко).

Як ствердив учений-енциклопедист Д. І. Чижевський: «українська духова історія все, як зачарована, повертається до «Сковородинства».

Заступник директора з науково-методичної роботи Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу І. О. Бронич поділилася своїми практично-методичними розробками у вивченні творчості Г. С. Сковороди на уроках української мови, результатом яких є колективне створення учнями класу цікавих та змістовних інтерактивних тек (лепбуків).

А в Театрі-музеї Т. Г. Шевченка, який від 2014 р. діє при Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі, учні 5–11 класів разом з учителями підготували й показали музично-театральну композицію під Сковородиним девізом «Не тіло, а душа є людиною».

В Театрі-музеї Т.Шевченка

Юні актори щиро, зворушливо розповіли про подвижницький шлях українського мудреця через його поезію, байки, афоризми.

Сердечно сприйняли слухачі виступ кобзаря Т. В. Силенка. В його виконанні прозвучали пісні на поезію Г. С. Сковороди й Т. Г. Шевченка, а також історичні пісні й думи.

Більшість присутніх уперше слухали живе звучання бандури, за що були щиро вдячні гостю з Києва.

Так голова адміністрації найбільшого в світі болгарського села Паркани П. І.  Ніколаєв під враженням від українського народного інструменту наголосив на тому, що завданням нинішніх поколінь є збереження й примноження культурного надбання свого народу.

Бо культура є основою, на якій люди різних національностей досягають взаєморозуміння і взаємодії.

На цьому святі української культури дух Г. С. Сковорода об’єднав людей різних національностей, віку та професій:

«Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того як ворожість усе руйнує?».

Особливих зусиль до організації Сковородинського свята доклала Міжнародна громадська організація «Український центр «Співробітництво» на чолі з В. Г. Фоменком.

Завдяки його старанням зроблено багато добрих справ для української громади Придністров’я, реалізована велика кількість культурних проектів, зокрема: у 2007 р. на базі кафедри української філології філологічного факультету Придністровського державного університету створено Центр української культури; у відремонтованих приміщеннях Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу оформлено Шевченківську світлицю, а до 200-літнього ювілею відкрито Театр-музей Т. Г. Шевченка.

Сковородин.свято в Театрі-музеї Т.Шевченка

Обидва ці заклади об’єднано в Центр культурної спадщини Тараса Шевченка. Тут експонуються близько 100 репродукцій живописних і графічних творів генія та видання його літературної спадщини.

О. А. Шокало як керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря» передав центру три акапельні томи Хорової Шевченкіани з Зібрання хорових творів у семи томах на поезію Т. Шевченка, що їх уклав видатний дириґент і педагог П. І. Муравський, та записаний на їх основі перший музичний альбом з трьох компакт дисків «Пісенний «Кобзар».

На святкових заходах був присутній спеціальний представник Президента Придністров’я з питань взаємодії з Україною В. В. Ястребчак. У своєму привітанні учасникам свята він побажав усім успіхів у пізнанні себе та в культурному розвитку для позитивних змін у суспільстві.

Сковородинські заходи змістовно висвітлив Перший канал Придністровської державної телерадіокомпанії.

Ольга Красноухова,
редактор сайту «Український Світ»

Фото з сайту ПДУ ім. Т. Г. Шевченка

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen + 17 =

Копіювати заборонено!