Головна > Відео > Заробітчани принесли Україні колосальні суми: куди йдуть гроші

Заробітчани принесли Україні колосальні суми: куди йдуть гроші

Заробітчани переказали в Україну $11 млрд за минулий рік – НБУ

В НБУ зазначають, що обсяги грошових переказів в Україні зростуть у 2019 році через зростання доходів українців, що працюють за кордоном.

Обсяг грошових переказів українських заробітчан у 2018 році становив близько 11 млрд доларів. Про це заявила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова на прес-брифінгу, передає Економічна правда.

В НБУ зазначають, що обсяги грошових переказів в Україну зростуть у 2019 році через зростання доходів українців, що працюють за кордоном. За словами Рожкової, цьогоріч регулятор очікує уповільнення тенденцій трудової міграції.

Крім того, через зростання обсягів грошових переказів минулого року зміцнився курс гривні.

“Також посиленню курсу сприяли високі ціни експортних товарів на зовнішніх ринках, рекордний врожай зернових та значні обсяги грошових переказів”, — повідомили в НБУ.

Як відомоНБУ прогнозує уповільнення інфляції в країні в поточному році до менш ніж 7% з 9,8% в 2018 році.

UA1
01.02.2019

 

 

Скільки грошей привозять в Україну трудові миґранти й звідки

Як змінюються пріоритети українців у виборі країн для зарабітку

Фото: архив

Международная организация по миграции (МОМ) отмечает, что для стран Юго-Восточной и Восточной Европы и Центральной Азии (ЮВЕВЕЦА) трудовая миграция является одним из важных источников развития экономики, порой намного более существенным, чем инвестиции и государственные кредиты. В качестве примера МОМ приводит как раз Украину.

“Экономики многих стран в рамках региона ЮВЕВЕЦА поддерживаются денежными переводами со стороны мигрантов их семьям, которые остались дома. Они представляют большой потенциал для развития стран происхождения, хотя это на сегодняшний день остается в значительной степени неизученным. В целом денежные переводы в три раза превышают официальную помощь в целях развития (ОПР), в то время как в некоторых странах они намного больше ОПР и прямых иностранных инвестиций (ПИИ) вместе взятых. Например, в 2017 году украинцы получили 12,1 млрд долларов США в качестве денежных переводов, 2,4 млрд долларов в качестве ПИИ и 1,5 млрд долларов в качестве ОПР”, – говорится в одном из исследований МОМ.

Насчет неизученности вопроса МОМ, похоже, совершенно права. Причем неизученным остается не только не только влияние трудовой миграции на экономику, но и, собственно, суммы, которые поступают в страну от “заробитчан”. Если по данным МОМ сумма заграничных денежных переводов в 2017 году составила 12,1 млрд долларов, то данные НБУ гораздо скромнее: 9,3 млрд долларов. И даже эта сумма составляет более 8% ВВП за 2017 год. Если же верить данным МОМ о 12,1 млрд дол. – это составляет почти 11% украинского ВВП.

В Нацбанке признают: их данные могут быть заниженными.

“Составление статистики частных переводов – более сложная задача, по сравнению с другими компонентами платежного баланса, поскольку необходимо комбинировать различные источники информации (данные финансового сектора, опрос трудовых мигрантов, оценки на основании модели данных), в зависимости от наличия тех или иных данных. Во многих случаях это приводит к недооценке объемов и асимметрии в данных разных стран. Основным источником данных для расчета являются данные отчетности о частных денежных переводах через банки и международные платежные системы, скорректированные на объемы неформальных переводов”, – сообщили сайту “Сегодня” в НБУ.

Тем не менее, если пользоваться статистикой НБУ, можно сложить представление о том, в какие страны сейчас украинцы едут на заработки, откуда привозят больше всего денег и меняются ли потоки.

Например, выросшая в последние годы популярность Польши как страны для трудоустройства отчетливо прослеживается по изменению сумм денежных переводов от года к году. По данным НБУ, доля этой страны в общем количестве частных денежных переводов в 2017 году составляла 33,6% (в Украину поступило 3,1 млрд дол.). А в 2015 году она равнялась лишь 19,1% (1,3 млрд дол.). Что касается 2018 года, то доля поступлений из Польши осталась практически неизменной (2,7 млрд дол. По итогам 9 месяцев). Это свидетельствует о том. Что объем трудовой миграции туда больше не растет. Однако пока и не снижается.

А вот поступления из России показывают существенное сокращение. Если в 2015 году доля России в объеме частных переводов была такой же, как и доля Польши – 19,1% (1,3 млрд дол.), то к 2017 году она сократилась до 13,9% (те же 1,3 млрд дол.). За 9 месяцев 2018 года доля РФ снизилась еще больше – до 10,7% (0,8 млрд долларов).

Вообще, по данным НБУ, ТОП-10 стран, из которых в Украину поступают наибольшие объемы частных переводов, за последних 4-5 лет не изменился. В список кроме Польши и России традиционно входят США, Чехия, Италия, Великобритания, Германия, Кипр, Израиль и Греция.

Интересно, что этот список не совпадает с рейтингом европейских стран, которые выдают украинцам больше всего видов на жительство для трудоустройства. Так, среди европейских стран больше всего видов на жительство для трудоустройства в 2017 году украинцы получили в Польше, Чехии, Венгрии, Литве, Дании. Но, например, Венгрии вообще нет в списке первых 28 стран мира, откуда в Украину поступает больше всего переводов.

Такие различия могут свидетельствовать в том числе и о разнице в заработке, трат на проживание в той или иной стране и от того, по каким каналам поступают переводы и насколько точный ведется подсчет.

Приведенный выше рейтинг стран составлен с учетом как официальных каналов поступления денег (через банковскую систему, через международные платежные системы), так и неофициальных (передача водителями автобусов, соотечественниками и т.п.). Если же судить о деньгах, поступающих только по официальным каналам, страны существенно меняются местами в рейтинге. По суммам переводов через официальные каналы рейтинг выглядит так: США, Великобритания, Германия, Кипр, Израиль, Польша, Россия, Италия, Греция, Виргинские острова.

Например, Польша, чей “взнос” в экономику Украины по разным каналам переводов оценивался в 2017 году в 3,1 млрд долларов, по официальным каналам передает сюда только 124 млн дол. А вот из США вся сумма переводов – 679 млн – поступает по официальным каналам.  Из чего можно сделать вывод: перевод денег между приграничными странами менее точен из-за того, что часть переводов делаются в обход официальных платежных систем.

Если говорить о динамике переводов через все возможные каналы, то за 2017 год наибольший прирост показал Израиль – 163,7%. Но по итогам трех кварталов 2018 года сумма переводов в Украину увеличились только на 30%.

Также существенный прирост объема переводов в 2017 году показала Польша – 156,5%. А вот за три квартала 2018-го прирост составил только 20%.

Третье место по увеличению объемов переводов в 2017 году заняла Турция – 150%. Причем в 2018-м она еще больше нарастила темпы – до 154%.

Среди тенденций 2018 года – заметное увеличение объемов поступлений из Чехии, Великобритании, Германии, Виргинских островов, ОАЭ, Сингапура. Объемы поступлений из этих стран разные но существенное увеличение объемов может свидетельствовать о том, что именно эти страны становятся для украинцев все более привлекательными в плане заработков.

Отметим, ранее сообщалось, что украинские заробитчане массово уезжают из Польши.
blob:https://videomanager.ollcdn.net/539ed664-9d8c-4833-88be-3507e9b95673

 

Напомним, заработки за границей получили альтернативу в Украине – специалисты рабочих профессий объединяются в “Службы мастеров” в своих городах.
blob:https://videomanager.ollcdn.net/df59f65e-33c5-4dc2-a349-4103f08888db
 

СЕГОДНЯ
25.01.2018

Заробітчани допомогли утримати курс гривні

Протягом 2018-го національна валюта демонструвала відносну стабільність. З початку року зміцніла на 5%. Позитивно на курс вплинула новина про продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Перший транш у сумі $1,4 млрд Україна отримала 21 грудня.Про економіку, програму МВФ, подорожчання газу та курс валют в інтерв’ю Gazeta.ua розповів директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

“Якщо економіка почне прискореним чином зростати, Україні не вистачить власних трудових ресурсів. Це база для того, щоб трудові мігранти поверталися на батьківщину, отримували тут такі ж зарплати, як у Польщі або інших країнах” (Анатолій Амелін).

Що позитивно впливало на економіку України в 2018 році?

– Перше – високі ціни на сировину, яку Україна традиційно експортує – зерно, руда, метал. Друге – більш високі надходження доходів від заробітчан, ніж раніше. Це допомогло утримати валютний курс на стабільному рівні.

Україна прийняла новий закон про валютне регулювання замість старого декрету, який спростив деякі валютні процедури, підвищив функціональність Національного банку. Він став більш незалежним. Були зняті деякі обмеження на валютному ринку. Проте він до цих пір не є максимально вільним, як цього вимагали інвестори.

Судова реформа дає плоди. Система не оновилася повністю, але бачимо позитивні тенденції. Менше нарікань на якість судових рішень.

Світ бачить, що осередок військових дій не розростається. Це теж позитивний сигнал для внутрішніх і зовнішніх інвесторів

Хороший знак – входження в Україну кількох міжнародних рітейлерів. Продовжують запускатися заводи в Західній Україні, орієнтовані на експорт.

Світ бачить, що осередок військових дій не розростається. Це теж позитивний сигнал для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

Ще позитивний фактор – намір бізнесу інвестувати в свій розвиток. У минулому році обсяг капітальних інвестицій перевищив $16 мільярдів. Цього року очікується такий же обсяг капітальних інвестицій. А ось збільшення іноземних інвестицій в українську економіку не варто чекати.

Наступний рік – пік виплати за зовнішніми боргами. Як це вплине на економіку?

– Обслуговування зовнішніх боргів у структурі бюджету займає 40%. Якби такої потреби не було, ці гроші могли б направити на розвиток економіки, прискорення реформ, освіту, медицину, соціальну сферу. Але наявність великих боргових зобов’язань стримує темпи реформ важливих для країни.

В Україні могли б запустити стимулюючі податки для розвитку економіки – зокрема, податок на виведений капітал. Але через велике боргове навантаження, уряд вважає це високим ризиком і максимально пручається даному процесу.

Виплати, які передбачені на наступний рік, неможливі в повному обсязі без зовнішнього фінансування. І тут ми, по-перше, знаходимося в заручниках політичної системи. Є побоювання, що Росія може втрутитися в майбутні вибори.

Якщо не отримаємо кредитів МВФ, то буде дуже складно і дорого залучати зовнішнє фінансування.

Кредитори не стільки зацікавлені в зростанні української економіки, скільки в гарантуванні виплат. Якщо ми правильно скористаємося ситуацією і увійдемо в переговори, то теоретично зможемо домовиться про чергову реструктуризацію боргу. Навіть про списання певної частини.

Виплати, які передбачені на наступний рік, неможливі в повному обсязі без зовнішнього фінансування

Подальша співпраця з МВФ продовжуватиметься?

– Співпраця продовжиться. Вона навряд чи матиме великі обсяги. Суми, які для України виділяє МВФ, є критично малими. Якщо ми порівняємо з тим, що отримує Греція та інші.

Обсяги співпраці будуть залежати від результатів виборів. Якщо переможуть ліберальні сили, це поліпшить позицію України в переговорах із МВФ та іншими донорами. Якщо переможуть популісти, то це буде гальмувати співпрацю.

Чого не вистачає Україні для економічного зростання?

– Сьогодні ніхто не знає, якою буде країна через 3 роки. Немає плану. Тому це завдання номер один. У парламенті має бути підписана коаліційна угода, яка містить ключові позиції щодо розвитку економіки. Це безпосередньо впливає на соціальні гарантії. З пустого бюджету платити пенсії не зможемо. Якщо економіка зростатиме, буде наповнюватися бюджет. Ми зможемо підвищувати соціальні стандарти. Програма Кабміну також повинна містити системні реформи, які дозволять залучати великі інвестиції. І мати великі можливості в тому числі для створення робочих місць.

Якщо економіка почне прискореним чином зростати, Україні не вистачить власних трудових ресурсів. Це база для того, щоб трудові мігранти поверталися на батьківщину, отримували тут такі ж зарплати, як у Польщі або інших країнах. Це можна реалізувати. Не з наступного року, але протягом 2-3 років.

Програма Кабміну також повинна містити системні реформи, які дозволять залучати великі інвестиції

Чекати чергового подорожчання газу для населення в наступному році?

– Середня 2-кімнатна квартира після якісного утеплення на 40% знижує споживання енергії. Таким чином, ціна газу вже не є настільки важливою, скільки витрати, які ми несемо. Якщо в Україні не буде ринкової ціни на газ – єдиної для всіх, то це база для зловживань. Подивіться на конфлікти, судові позови, які були в 2013-2014 році. На газі, який призначався для населення, заробляли різні кампанії. Купували його дешевше. Якщо ми не будемо мати єдину ціну, будемо далі створювати нових олігархів.

Держава повинна профінансувати утеплення житла. Ми порахували, що суми субсидії, які були виділені за 8 років, було б достатньо, щоб утеплити кожну квартиру. В результаті – як мінімум удвічі знизити витрати на опалення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар, інфляція та транш МВФ: економічні підсумки року

Що буде з гривнею? Оптимістичний і негативний сценарій.

– Оптимістичний сценарій – курс на рівні 27,9 гривень. Це передбачає: спокійне проведення виборів, початок реформ, затвердження стратегії розвитку економіки. Плюс відсутність світової кризи і збереження високих цін на сировину, яку Україна експортує.

Оптимістичний сценарій – курс на рівні 27,9 гривень

За негативним сценарієм середньорічний курс – 32 гривні за долар. Тобто, на початку року американська валюта може коштувати 28, у кінці – 34 гривні.

Заробітчанка повернулася з Італії і ошелешила всіх. Її слова змусять передумати кожного

Не було де жити, що їсти і якби не добрі люди – сталося б непоправне

16 років поспіль Тетяна Швець із Чернівців працювала в Іспанії. Чого тільки не доводилося виконувати: і посуд мити в ресторанах, і прибирати у квартирах заможних людей.

Жінка офіційно працевлаштувалася, отримала тимчасовий дозвіл на проживання, однак торік, під час чергової поїздки додому, на угорсько-українському кордоні у неї відібрали паспорт та депортували.

Робота за кордоном: реальність проти мрій

Зараз вона отримує мінімальну пенсію в Україні: 1300 гривень, цього ні на що не вистачає – або на ліки, або на харчі. Пропонують вакансії прибиральниці, у кращому випадку – продавця із зарплатнею у дві-три тисячі гривень

Відпрацювавши 18 років на заводі “Кварц” у відділі технічного контролю, після зупинки заводу опинилася у центрі зайнятості. Відтак працювала секретарем у УМВС у Чернівецькій області, після скорочення – секретарем у школі. Торгувала навіть гарбузами на тротуарі та гранатами на Калинівському ринку, але заробітків не вистачало на прожиття.

Шукала роботу більше тижня, харчувалася у церкві: таким, як вона, інколи виносили печиво із молоком чи пляшку води. Потім помітила оголошення, що потрібна працівниця в ресторан у містечку Viladrau.

Згодом українку уже добре знали у тому містечку та рекомендували на роботу як хорошого працівника. Уже з офіційними документами та візою заробітчанка щороку навесні приїжджала на два тижні у відпустку додому.

У 2012 році у Тетяни Швець завершився термін дії закордонного паспорта. У консульстві Барселони їй продовжили дію документа ще на 10 років. Паспорт у червоній обкладинці не замінили на документ нового зразка, оскільки консульство не мало бланків.

“Угорський митник узяв лупу і довго перевіряв мій паспорт, він сказав, що документ недобрий. Йому не сподобався штамп, сказав, що він розмитий. У мене забрали паспорт і депортували на п’ять років з Шенгенської зони”, – пригадує вона.

Тетяні надали перекладача, та сказала – штамп нібито нечіткий, тобто віза не дійсна. Але натякнула, що можна дати 500 євро і все вирішиться дуже швидко. Хоча на ці гроші треба було працювати цілих три тижні.

Наразі за справу українки в Іспанії взявся адвокат. Тетяна Швець чекає на рішення генерального суду, з надією отримати право в’їзду до Іспанії. Але там, на відміну від нас, чимало позитивного, хоча б та сама медицина:

“В Іспанії мені довелося робити операцію на ногу після серйозного перелому. Поверталася з роботи від однієї сеньйори і впала, послизнувшись на мокрому моху та жолудях в лісі. Вісім місяців після перелому не могла ходити, але до мене тричі на тиждень приїжджали реабілітологи. Операцію мені зробили абсолютно безкоштовно. Усі ліки за рецептом теж отримала безкоштовно. 13 ампул з ліками, які вартують по 50 євро за одну, усе це входило у безкоштовне лікування за страховкою”, – додала українка.

Іспанці, на думку Тетяни, чудові люди, роботодавці ніколи не ставилися до неї погано, втім повернутися навряд чи зможе і захоче. Бо були випадки, які краще не згадувати – коли, приміром, з неї знущалися через незнання мови.

Тому заробітчанка дала кілька порад тим, хто все ж таки наважиться їхати за кордон:

Якщо маєте старий паспорт з візами та штампами, краще оформити новий.

Добре, якщо маєте знайомих чи родичів у країні, куди їдете, вони можуть допомогти.

Зарекомендуйте себе чесним, відповідальним працівником.

 

Дивіться:  

Як живуть українці за кордоном?

Як ошукують українців на європаспортах?

ZNAJ.UA
04.01.2019

 

З яких країн надсилають грошові перекази в Україну

Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону в другому кварталі 2018 року збільшився на чверть порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Українці масово вирушили за кордон на заробітки, а про посилення процесів трудової міграції заговорили в Нацбанку України. «Слово і Діло» підрахувало, скільки грошей і з яких країн надсилають заробітчани та українці, що виїхали на ПМП родичам на Батьківщину.

У I-III кварталах 2018 року в Україну надійшло 8,2 мільярда доларів приватних переказів. Це на 1,5 мілярда доларів більше, ніж у 2017 році. Можна сказати, що українці в пошуках заробітку розсіялися по всьому світові, проте левова частка грошей надходить від наших трудових мігрантів із країн Євросоюзу.

Минулого року практично звідусіль стало надходити більше приватних переказів. Лише з Російської Федерації кількість грошових переказів скоротилася на 136 мільйонів доларів порівняно з 2017 роком і склала 822 мільйони доларів.

До п’ятірки країн, звідки надійшло найбільше переказів, потрапили Польща, Росія, США, Чехія та Італія. Найбільше грошей українські заробітчани надіслали з Польщі – 2,7 мільярда доларів. Ще понад 1 мільярд доларів сумарно надійшов з інших країн.

Понад чверть мільярда доларів надіслали трудові мігранти з Німеччини. Приблизно стільки ж грошей приватним порядком надійшло з Великої Британії, а також Ізраїлю та Кіпру.

Дедалі більшою популярністю користуються серед українських заробітчан ОАЕ та Сінгапур, звідки надійшло понад 100 мільйонів доларів приватними переказами.

Двадцятку країн, звідки найчастіше надходять перекази в Україну, замикають Нідерланди та Португалія – надійшло по 43 мільйони доларів протягом минулого року, причому це на 10 мільйонів більше, ніж у 2017 році.

Детальніше – на інфографіці.

Раніше ми писали, що переклади в Україні в другому кварталі зросли на чверть.

Чому трудові мігранти – не проблема, а найбільший актив України, читайте в колонці Олексія Дорошенка.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RAD

СЛОВО І ДІЛО
04.01.2019

 

 

Заробітчани принесли Україні колосальні суми:
куди йдуть гроші

Заробітчани принесли Україні колосальні суми: куди йдуть гроші

Кожен українець, який працює за кордоном, щорічно поповнює державний бюджет на кругленьку суму. Один заробітчанин за рік вносить щонайменше 27,7 тис. гривень.

Про це інформує спільнота “Ціна держави” на сторінці в Facebook .

ПОДАТКИ

Основними податками, які заробітчани сплачують пересилаючи гроші в Україну є ПДВ (19 тис. грн), ввізне мито (1,4 тис. грн) і акцизний податок (7,2 тис. грн). Наприклад, середній розмір місячного грошового переказу з Польщі становить 9,5 тис. грн.

ВИТРАТИ

Як зазначають в уряді, щороку з податків українських заробітчан частина йде на фінансування сфери освіти в Україні (4,6 тис. грн), також економіка (3,4 тис. грн), соцзахист (3,4 тис. грн), пенсії (3 тис. грн), відсотки за позиками ( 2,8 тис. грн), медицина (2,5 тис. грн), правоохоронні органи (2,4 тис. грн), армія (1,9 тис. грн), чиновники (1,7 тис. грн), культура і спорт (647 грн), на фінансування житлово-комунального господарства виділяють звідси 611 грн та на захист довкілля  – 215 грн.

Зазначимо, що за словами голови Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, з 2019 року уряд Німеччини планує значно спростити процедуру працевлаштування мігрантів. Зарплата, яку запропонують заробітчанам у Німеччині, буде в 2-3 рази вищою, ніж пропонують у Польщі, і в 10-12 разів вищою, ніж в Україні.

Нагадаємо, в Кабміні вважають, що кошти, перераховані українцям з-за кордону від родичів-заробітчан, потрібно обкласти податком та переглянути рішення щодо видачі таким громадянам субсидій. Також родичів заробтічан зобов’яжуть декларувати доходи.

Як повідомляв раніше Знай.uaексперти показали реальну демографічну карту України.Смертність майже вдчівічі перевищуж народжуваність. Також на скорочення населення країни впливає масовий відтік громадян працездатного віку, які їдуть за кордон на заробітки.

Також Знай.ua писав, що в Кабміні розповіли, яка зарплата в нашій країні змусит українців залишитись на Батьківщині та відмовитись від заробітків в Європі.

Дивіться: Робота за кордоном. Чим вигідна та ризикована

ZNAJ.UA

Українські заробітчани в Чехії відправили на батьківщину 600 млн євро

Українці найбільше від усіх відправляють коштів з Чехії на батьківщину.
У 2018 році працюючі в Чехії громадяни України відправили на батьківщину 600 мільйонів євро. Про це повідомило чеське статистичне управління, передає Радіо Прага.

Працюючі в Чехії іноземці відправили в свої країни 1,8 мільярдів євро і цей показник на 17% більше, ніж в 2017 році. Відправлені в Україну кошти становлять 33,5% від загальної суми. Ще 22,5% перевели до Словаччини, і 2,3% до Німеччини.

Зазначимо, що працюючі за кордоном чехи перевели на батьківщину 3,2 мільярдів євро, що на 9% більше, ніж у 2017 році. Найбільше коштів було переведено до Чехії з Німеччини та Австрії.

Як повідомлялосязаробітчани щорічно присилають в Україну 6,5 млрд доларів і через це, держава хоче їх декларувати.

UA1
01.01.2019

 

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × three =

Копіювати заборонено!