Головна > Аудіо > Пісенний «Кобзар» – Хорова Шевченкіана

Пісенний «Кобзар» – Хорова Шевченкіана

Пісенний «Кобзар» – масштабний комплексний культурно-мистецький, суспільно значущий проект, який складається з нотного видання: Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Зібрання хорових творів у семи томах та аудіозаписів на його основі хорової Шевченкіани: Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря».

 Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Зібрання хорових творів у семи томах. Укладач: П. І. Муравський. Ідея видання, вступна стаття й загальна редакція: О. А. Шокало. – К.: ВЦ «Просвіта», 2014–2018. Усі твори нотного зібрання розподілено на три групи: 1, 2, 3 тт. – твори a cappella; 4, 5 тт. – твори з інструментальним супроводом; 6, 7 – твори великої форми з симфонічним оркестром.

Це перше найповніше, цілісне зібрання хорової Шевченкіани уклав Павло Іванович Муравський (1914–2014) – великий український хоровий дириґент і педагог, легенда хорового мистецтва й цілої музичної культури ХХ–ХХІ століть, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1979), Герой України (2009).

«Пісенний «Кобзар» унікальний тим, що в ньому системно зібрано в основному всю хорову Шевченкіану, скомпоновану від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Тут представлено доробок широковідомих композиторів-класиків, які заклали основи професійного музичного освоєння Шевченкової поезії, й менш знаних композиторів з цілої України й українського зарубіжжя, які далі розвивали й розвивають хорову Шевченкіану.

Шевченків поетично-пісенний феномен – неповторне явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний поет у Світі, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому всього 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів від солоспівів до хороспівів, кантат, симфоній, опер, ораторій, балетів. Хороспіви, солоспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка – надзвичайно багата й маловивчена сфера Шевченкіани та всього українського музичного мистецтва.

Поетика «Кобзаря» ґрунтується на витонченій ладовій основі української народної пісенності. Визначальний мистецький метод Шевченкової поезії – вільна звукова інструментовка вірша, яка виявляється в чистій ритмомелодиці й природному ладовому інтонуванні, розкриваючи вільне струмування сили почувань і думок. Інтонаційна воля забезпечує мелодійність Шевченкової поезії, тому вона легко надається музичній інтерпретації, яка витончує душевні чуття й підсилює глибинні смисли струмуванням світлої енергії музичного ладу.

В співаній поезії проникливіше й повніше розкривається її глибинна суть, бо люди сприймають музику безпосередньо душею. Зрештою, поезія й музика «Пісенного «Кобзаря» нероздільні, бо Шевченкова поетика й композиторські музичні засоби закорінені у світлосповідній традиції української культури.

Протягом останніх 23 років, незважаючи на свій поважний вік, Павло Іванович самовіддано працював над здійсненням свого заповітного задуму – запису хорової Шевченкіани й домагався створення з цією метою взірцевого академічного колективу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря:

«Виконані кращими хорами записи стануть доступні широкому загалу: вони розійдуться по школах, бібліотеках, закладах культури, й люди матимуть змогу слухати їх повсякчас. Ідея еталонного запису хорових творів на поезію Тараса Шевченка досі тримає мене на Білому світі. Я цим живу і хочу, щоб хороспіви Шевченкової поезії допомагали жити всім українцям».

За задумом маестро Павла Муравського, такий запис можливо здійснити тільки зі взірцевим академічним хором. Цей професійний колектив повинен досягнути високого рівня виконавства й тримати його як еталон українського співу. А на основі взірцевого хору можна відновлювати культуру українського хорового співу в природному ладовому інтонуванні та загальну культуру й лад у суспільстві.

Коли стало зрозуміло, що сподівання на створення хору марні, я запропонував Павлові Івановичу скласти список уже записаних ним хорових творів на поезію Т. Шевченка й випустити аудіоальбом «Пісенний «Кобзар». Павло Іванович схвалив цю ідею й негайно підготував перелік хорових творів, які він записав свого часу з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Таких записів набралося 32: твори a cappella; велика форма, твори з супроводом та без супроводу; вокально-симфонічні твори. Усі вони збереглися в «золотому фонді» Національної радіокомпанії України.

Цю ідею підтримали Національна радіокомпанія України та Благодійна організація Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», за фінансування якого й вийшов у світ 2010 року музичний аудіоальбом під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський».

Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків започатковано аудіовидання хорової Шевченкіани з задуманої серії «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар».

Після цього запропонував Павлові Івановичу упорядкувати всі наявні в нього ноти хорових творів на Шевченкову поезію й видати в кількох томах як цілісне зібрання – «Пісенний «Кобзар», яке потім запишуть провідні хори України під орудою його учнів.

Павло Іванович одразу сприйняв цю ідею й запалився нею:

«Такого в Україні ще не було. Видання такої великої кількості хорових творів на поезію Тараса Шевченка здійснимо вперше».

У власній багатющій нотній бібліотеці П. Муравського, яка налічує близько 300 томів, виявилося до 200 хорових творів на поезію Тараса Шевченка. 160 із них Павло Іванович уже опрацював для записування, систематизував і ретельно склав перелік за групами: твори a капела; твори з інструментальним супроводом; твори великої форми з симфонічним оркестром. Цей основний список розіслали на хорові кафедри в музичні заклади України, де працюють колеги, учні й послідовники маестро П. Муравського. В результаті, до цього основного зібрання додано народні мелодії, малознані авторські твори та найновіші твори сучасних композиторів.

До Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» дібрано 278 творів 121 композитора й шести аранжувальників та 12 народних пісень. У переважній більшості вони досі лишалися маловідомі й навіть невідомі багатьом виконавцям і шанувальникам хорового співу. Чимало хорових творів на основі Шевченкової поезії стали бібліографічними раритетами, й їх важко знайти. Ці пісенні коштовності П. Муравський збирав і плекав упродовж усього свого життя й уклав у цілісне зібрання. Він почав збирати хорову Шевченкіану ще з 30-х років ХХ століття, переписуючи ноти. Наприклад, його власноручна копія хору П. Чайковського «Навгороді коло броду» датована 14.VІІ.1938 р.

Для компонування томів використано нотний матеріал, дібраний Павлом Івановичем і частково ним власноруч переписаний: друковані твори з різних видань, авторські рукописи композиторів. Основні партитури (160) П. І. Муравський надав з особистого нотного архіву, опрацювавши їх для запису. Його редакцію в цих партитурах позначено курсивом. Ці твори Павло Іванович збирав, аранжував, редагував і виконував з різними хорами протягом своєї 80-літньої мистецько-педагогічної діяльності.

Оскільки Маестро не встиг у повному обсязі здійснити свого задуму, він заповів своїм учням і послідовникам завершити цей замір на основі укладеного ним семитомного зібрання хорової Шевченкіани. У супровідній статті до цього видання П. Муравський виповідає заповітне:

«У мене вже давно є мрія записати під назвою «Пісенний «Кобзар» усі хорові твори на поезію Тараса Григоровича Шевченка. Таких творів наші люди знають тільки декілька. А в мене їх близько 200, і 160 із них я вже опрацював для записування. І якби записати ці хорові твори, то це було б великою культурною подією до 200-літнього ювілею геніального українського поета й значним внеском у розвиток хорового мистецтва України». А у вступі «Від укладача» заповідає: «На жаль, мені не вдалося організувати взірцевій академічний хор для повного запису «Пісенного «Кобзаря». Тож завершити свій мистецький задум на основі цього зібрання хорової Шевченкіани заповідаю моїм учням. Їм належить здійснити всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря». Звучання «Пісенного «Кобзаря» має бути на рівні геніальної Шевченкової поезії. …Так ми осягатимемо силу Шевченкового духу та самі оживатимемо душами. Високомистецьке хорове озвучення проникливої Шевченкової поезії дає потужне відчуття волі й спонукає людей до культурного розвитку. А культурні люди й житимуть краще, бо культурна людина знає, що треба робити, щоб жити не абияк, а достойно».

Визначальна особливість цього унікального зібрання хорової Шевченкіани – його практична цінність, бо нотний матеріал опрацьовували для впровадження в сучасну музичну педагогіку й концертно-виконавську діяльність сам маестро П. І. Муравський і представнники його хорової школи як музичні редактори, зосібна: Л. В. Бухонська, хоровий дириґент, педагог, заслужений діяч мистецтв України; І. Я. Павленко, хоровий дириґент, педагог, заслужений працівник культури України; Т. В. Миронюк, хоровий дириґент, педагог, музикознавець; А. Г. Масленнікова, хоровий дириґент, педагог, заслужений працівник культури України, а також колеги й шанувальники: І. Д. Гамкало, оперний дириґент, педагог, народний артист України; М. І. Гулковський, хоровий дириґент, педагог, лауреат міжнародних конкурсів.

Праця над цим виданням згуртувала значне коло учнів, колег і послідовників маестро П. І. Муравського, які працюють по всій Україні й за кордоном. Редакційну підготовку унікального нотного зібрання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» здійснюємо на громадських засадах, а видаємо за доброчинної підтримки.

Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Всеукраїнський мистецький проект «Україна співає «Кобзаря»

перший масштабний аудіозапис провідними українськими хорами 110 хороспівів 85 композиторів на поезію Тараса Шевченка на основі семитомного нотного зібрання. Це високомистецьке хорове озвучення Шевченкової поезії  – здійснення заповітного задуму П. І. Муравського.

Обсяг аудіовидання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар»три музичні альбоми по три CD в кожному. Перший аудіоальбом містить твори a cappella, другий – твори з інструментальним супроводом, третій – твори великої форми з симфонічним оркестром.

До першого аудіоальбому a cappella дібрано 59 творів 47 композиторів, у тім числі 5 аранжувань народних пісень.

Завдяки першому в історії системному, масштабному нотному зібранню й записові хорової Шевченкіани стане доступний широкому загалові майже весь співаний «Кобзар». Звучання «Пісенного «Кобзаря» витончить, поглибить, посилить сприйняття геніальної Шевченкової поезії.

Виданню нотного зібрання сприяли: добродій О. Г. Шпак, Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», Світовий Конґрес Українців. А випуск трьох аудіоальбомів (по три диски в кожному) здійснюємо за підтримки Міністерства культури України (запис творів) та Українського культурного фонду (видання аудіоальбомів).

Ще у 2010 р. Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна» профінансував випуск першого музичного аудіоальбому під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський».

Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків започатковано аудіовидання хорової Шевченкіани з задуманої П. І. Муравським серії «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар».

У 2014–2016 роках Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського», за фінансової підтримки добродія О. Г. Шпака, випустив у світ 1, 2, 3 томи укладеного П. І. Муравським Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана».

У 2017 р. Благодійний фонд «Хорова школа Павла Муравського», за фінансової підтримки Міністерства культури України, випустив у світ Перший музичний аудіоальбом «Тарас Шевченко. «Пісенний «Кобзар» (a cappella), записаний на основі 1–3 томів Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана».

У 2017 р. на замовлення Президентського фонду «Україна» перевидано 1-й том  Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» та книжку методики акапельного хорового співу «Павло Муравський. Моя хорова школа». У 2018 р. на замовлення Фонду «Україна» перевидано Перший музичний аудіоальбом «Тарас Шевченко. «Пісенний «Кобзар» (a cappella). Усі ці видання Фонд “Україна” передав сільським бібліотекам.

У 2017 р. на замовлення Світового Конґресу Українців перевидано 1, 2, 3 томи Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана» та книжку методики акапельного хорового співу «Павло Муравський. Моя хорова школа». У 2018 р. на замовлення СКУ перевидано Перший музичний аудіоальбом «Тарас Шевченко. «Пісенний «Кобзар» (a cappella), записаний на основі трьох акапельних томів. Усі ці видання СКУ передав українським культурно-освітнім осередкам за кордоном.

Міжнародна громадська організація українців «Четверта Хвиля» здійснює інформаційну підтримку й популяризацію проекту «Україна співає «Кобзаря» на своєму сайті.

Твори для запису й виконавців добирає експертна рада при Благодійному фонді «Хорова школа Павла Муравського». У ній працюють колеги й учні П. І. Муравського: І. Д. Гамкало, М. М. Гобдич, М. І. Гулковський, Л. В. Бухонська, А. Г. Масленнікова, Т. В. Миронюк, І. Я. Павленко.

У записові «Пісенного «Кобзаря» взяли участь на благодійних засадах 45 провідних хорових колективів з 17 міст України й діаспори під орудою учнів і послідовників маестро Муравського. До аудіовидання дібрано також частину творів, які Павло Муравський свого часу записав з капелами «Трембіта», «Думка», хорами Українського радіо й Київської консерваторії. Три музичні альбоми містять 110 хорових творів 85 композиторів.

Перший музичний альбом озвучували 22 хори:

Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник і головний дириґент Євген Савчук, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка); Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди (художній керівник і головний дириґент Юрій Курач, народний артист України); Муніципальний академічний камерний хор «Київ» (засновник і художній керівник Микола Гобдич, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка); Академічна хорова капела «Орея» Житомирської обласної філармонії ім. С. Глієра (художній керівник і головний дириґент Олександер Вацек, заслужений діяч мистецтв України); Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького (художній керівник Володимир Курач, заслужений діяч мистецтв України; головний дириґент Андрій Карпінець, лауреат міжнародних конкурсів); Муніципальний камерний хор «Хрещатик» (засновник і художній керівник Лариса Бухонська, заслужений діяч мистецтв України); Академічний хор імені Платона Майбороди Українського радіо (художній керівник і головний дириґент Юлія Ткач, заслужена артистка України); Ансамбль солістів «Благовість» (співзасновник і головний дириґент Мирослав Гулковський, лауреат міжнародних конкурсів); Жіночий хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник Галина Горбатенко, заслужений діяч мистецтв України); Камерний хор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра (художній керівник Зоя Томсон, лауреат хорових конкурсів); Жіночий хор «Павана» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (художній керівник Людмила Байда, заслужений діяч мистецтв України); Академічний хор «Anima» Київського Національного університету культури і мистецтв (художній керівник і головний дириґент Наталія Кречко, заслужена артистка України); Зразковий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича (художній керівник Світлана Сварич, відмінник освіти України); Вокальний ансамбль «Покров» (художній керівник Олена Радько, лауреат міжнародних конкурсів); Народна хорова капела «Днiпро» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник Ірина Душейко; дириґент Ігор Тилик); Чоловічий народний хор «Чумаки» (художній керівник Василь Триліс); Студентський хор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (художній керівник Ігор Даньковський); Академічний міський камерний хор «Вінниця» (головний дириґент Віталій Газінський, народний артист України); Хор Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича (художній керівник Ольга Бабошина); Хорова капела «Оранта» (м. Луцьк) (художній керівник Василь Мойсіюк); Чоловічий хор «Боян Дрогобицький» (художній керівник Петро Гушоватий, заслужений працівник культури України); Народна хорова капела «Діброва» імені Павла Муравського Піщанського РБК Вінницької області (художній керівник і головний дириґент Федір Ущаповський, заслужений працівник культури України; дириґент Катерина Семко, відмінник освіти України).

Представники Хорової школи Павла Муравського здійснюють і мистецький, і громадянський заповіт свого Вчителя: «Україна тільки тоді розбагатіє матеріально, коли ми всі розбагатіємо морально, духовно, культурно». Бо як ствердив маестро Муравський, моральність, чистота й правда – основа культурного саморозвитку людини й народу, а культура – запорука щасливого життя людей, основа суспільного ладу: «Моральність – передусім. Бо коли низька мораль, то низька й культури. І доки ми не піднімемо морального стану суспільства – нічого доброго в нашому житті не буде. І ніхто нам зверху моралі й культури не підніме. Кожен з нас повинен робити це сам – піднімати власну моральність і культурність. І так ми почнемо поважати й підтримувати одне одного – усвідомлювати й плекати нашу культурну причетність. І в цьому нам дуже допоможе хорове мистецтво, бо спів заохочує до праці, привчає до уваги та дисциплінованості, єднає людей у культурну спільноту. Спів дає відчуття волі. Спів активізує весь організм людини. Хоровий спів сприяє розвиткові загальної культури суспільства й суспільної свідомості».

Нотне видання «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» та записана на його основі хорова Шевченкіана передбачені для безкоштовного поширення в загальноосвітніх школах, середніх та вищих музичних навчальних закладах, бібліотеках, а також в Інтернеті.

Творчий колектив сподівається, що «Пісенний «Кобзар» відкриє неоціненні скарби співаної Шевченкової поезії вчителям і учням шкіл, педагогам і студентам музичних навчальних закладів, хоровим дириґентам, усім шанувальникам поетичного генія Тараса Шевченка й українського хорового співу як базового мистецтва в українській культурі. Велике розмаїття співаної поезії Т. Шевченка збагатить програми навчальних, професійних і самодіяльних хорових колективів, спомагатиме відродженню української хорової й загальнонаціональної культури.

Високомистецьке хорове озвучення проникливої Шевченкової поезії пробуджуватиме в дітей, молоді й дорослих духовне прагнення в житті, надихатиме на любов до рідної землі, родини, народу та спонукатиме до особистого й національного самопізнання й самоусвідомлення, до моральної зрілості й культурного саморозвитку. Звучання «Пісенного «Кобзаря» сприятиме посиленню загальносуспільного інтересу до глибинної Шевченкової поезії й українського хорового співу та їх популяризації в Україні й Cвіті.

О. А. Шокало, шевченкознавець,
автор ідеї видань і керівник проекту

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five + eleven =

Копіювати заборонено!