Головна > Відео > Скільки українців залишає Україну – тривожна статистика

Скільки українців залишає Україну – тривожна статистика

Куди їдуть українські заробітчани, чи вичерпується український міґраційний потенціал, за яких умов українці можуть повернутися і чи повернуться на Батьківщину, чи відчуває країна кадровий голод через трудову міґрацію і що роблять роботодавці, щоб вирішити цю проблему? Про це у нашому ефірі.

Куди їдуть українські заробітчани?

Куди їдуть українські заробітчани, чи вичерпується український міграційний потенціал, за яких умов українці можуть повернутися і чи повернуться на Батьківщину, чи відчуває країна кадровий голод через трудову міграцію і що роблять роботодавці, щоб вирішити цю проблему? Про це у нашому ефірі.

Опубліковано UA: Українське радіо Неділя, 4 листопада 2018 р.

UA: Українське радіо 
06.11.2018

 

”Усі гроші йдуть на їжу та житло”: як живеться українським заробітчанам і які сюрпризи їм готують

Українські заробітчани скаржаться, що в Польщі майже всі зароблені гроші йдуть на житло і харчування. Тим часом Німеччина готує революцію для трудових мігрантів — там замислили створити лояльніші умови працевлаштування для іноземців. Польщу це неабияк стурбувало, адже вона може не дорахуватися півмільйона робочих рук.

Як живеться українським заробітчанам на чужині та хто “полює” на наших роботяг — у матеріалі OBOZREVATEL.

У Польщі панікують

Суть змін полягає у наступному: зараз українець, перш ніж легально поїхати до Німеччини на роботу, має визначитися з місцем працевлаштування. І не просто якоюсь роботою, а тільки тією вакансією, на яку німецький роботодавець вже два місяці нікого не може знайти. З 2019-го у Німеччині хочуть дозволити в’їзд на півроку тим, хто хоче у них працювати. І вже приїхавши в країну, людина може підшукувати собі вакансію.

“Зарплати у Німеччині в кілька разів вищі, ніж у Польщі. Наприклад, у Польщі середня зарплата зараз складає 1,1 тис. євро, у східній Німеччині — 2,7 тис. євро, у західній Німеччині — 3,3 тис. євро”, — заявив OBOZREVATEL експерт.

Дивіться відео на тему

Відкласти не виходить

Самі заробітчани поки вагаються. “Ми з чоловіком вже два роки працюємо у Польщі. У нас всі зароблені гроші йдуть на те, щоб оплатити житло, на їжу і речі. Відкласти або накопичити не виходить. Якщо відкриється можливість поїхати до Німеччини, то, звісно, ми спробуємо. Хоча теж треба рахувати — зарплати там великі, але житло і їжа набагато дорожчі”, — пояснила у розмові з нами жителька Львівської області Оксана Терещенко.

Про це ж говорить і Андрій з Полтавської області. На заробітки до Польщі вони з дружиною вирушили пару років тому. “Дружина зараз у декреті, не працює. Якби в Україні могли оформитися, так хоч декретні б тут отримувала. Я заробляю 3600 злотих. Половину платимо за квартиру, інша йде на харчування, памперси, одяг, і ще на заправку автомобіля. Більше нічого не залишається”, — каже Андрій.

Українці, які вже працюють у Німеччині, послаблень від місцевого уряду чекають з нетерпінням. “Поки діє одна схема — отримуєш польську робочу візу і за нею їдеш працювати до Німеччини. Оформлюють як ніби ти у відрядженні. Ризик, звісно, є, якщо впіймають, то можуть і депортувати. Але поки все обходилося. Так працюють на складах, у готелях, на будівництвах. Я, наприклад, працюю кур’єром. Щойно щось зміниться, відразу влаштовуватимуся легально”, — запевняє львів’янин Микола.

Повертаються з Росії

Воскобойник каже, що до старої Європи поїдуть не тільки з Польщі. “За останні чотири роки стався серйозний переворот у тренді зарубіжної роботи. Ті українці, які багато років працювали в Росії, вже їдуть до Європи. У РФ можна заробити 550 доларів на місяць, а в тій самій Польщі — 1,1 тис євро. Вони ж поїдуть і до Німеччини”, — вважає експерт.

За словами експерта, вже до кінця цього року кількість запрошень на роботу до Польщі зменшиться на 18%, це приблизно 300 тис. запрошень.

“У Польщі в першому кварталі цього року було 156 тисяч вільних вакансій. У Німеччині — 1 мільйон 182 тисячі. Німеччина спокійно може “проковтнути” мільйон українців”, — пояснив Воскобойник.

Поляки розраховують на грузинів і білорусів

Цього побоюються і в Польщі. Тут вважають, що якщо українці поїдуть, то за два-три місяці замість 156 тисяч вакансій у них може з’явитися півмільйона. Через це виробництво споживчих товарів зменшиться на 10%.

У Польщі вже прикидають, ким замінити українських заробітчан. Пропонують білорусів і громадян Грузії. А також думають щодо жителів Індії, Непалу і Бангладешу.

Полюють країни Балтії

Водночас на українські робочі руки вже полюють і країни Балтії.Наприклад, у маленькій Латвії, де населення становить менше 2 млн осіб, страшенно не вистачає робітників. Естонія в цьому році видала українцям втричі більше дозволів на проживання. А левову частку короткострокових дозволів на роботу тут також отримали українці — до 80%.

“Самі громадяни Латвії та Естонії також кинулися на заробітки до старої Європи. Наприклад, у сфері медицини тут давно заведено, що медики з понеділка по п’ятницю працюють у Фінляндії, а у вихідні — в рідній країні”, — каже Віктор Осипенко.

Поки фактором стримування для українців є суворе законодавство цих країн. Наприклад, в Естонії роботодавець має платити іноземцю зарплату вище середньої по країні. А у рибній, переробній та сільськогосподарській галузях зарплати нижчі. Місцеві йти туди працювати не хочуть, а іноземців взяти легально неможливо.

Заманюють українців також до Чехію та Угорщини. “Їхні громадяни також їдуть працювати до північної Європи. Тому тут крім робітників, будівельників, водіїв, чекають на наших медиків, вчителів і технічних працівників з вищою та середньою освітою”, — пояснює Осипенко.

Марина Петік

OBOZREVATEL
03.11.2018

«Ми запросили на роботу в Ізраїль 20 тисяч українських будівельників. Ніхто не приїхав»

Розмова із Джолем Ліоном, послом Ізраїлю в Україні

У серпні цього року новим послом Ізраїлю в Україні призначили Джоеля Ліона. Свій перший візит в Україні посол здійснив до Львова. У бліц-інтерв’ю ZAXID.NET 54-річний дипломат розповів про плани розвитку економічної співпраці між Україною та Ізраїлем та належне вшанування жертв Голокосту.

Після 2016 року, коли у відносинах України та Ізраїлю було певне напруження, як ви сьогодні оцінюєте відносини двох країн?

Це була подія, яка трапилася, вона була вирішена, зараз у нас дуже-дуже хороші стосунки між країнами.

Окрім міцних історичних зв’язків, наслідком яких є розвиток туристичної сфери, чим Україна може бути цікава для Ізраїлю і навпаки?

Ми хочемо зміцнити економічні відносини між нашими країнами. Як ми це робимо? Через декілька тижнів ми підписуємо договір вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Ми тривалий час готували цей договір і невдовзі підпишемо його або у Києві, або в Єрусалимі. Конкретно – це означає, що український споживач може без податку купувати ізраїльські товари, а ізраїльтяни можуть без податку купувати українські товари. Це покращує економічну ситуацію і товарообіг в обох країнах. Відтак громадяни обох країн, будучи ознайомлені з товарами, будуть зацікавлені у тому, щоб дізнатись, які ще є товари в цих країнах.

Які товари з України мають найбільший попит в Ізраїлі?

Я наведу вам найкращий приклад. Ви знаєте, що таке хумус, фалафель? В Ізраїлі кожен їсть хумус, кожен знає, що це таке. Хумус роблять з нуту (рослина родини бобових – ред.). Майже весь нут, який ми їмо в Ізраїлі, вирощений в Україні. Зменшуючи податки, ми зможемо придбати більше нуту. У нас співпраця з Україною у сфері постачання води. У нас є вода, але немає чистої води. Якщо йдеться про вирощення якоїсь сільськогосподарської культури, навіщо витрачати марно воду, якщо можна влаштувати зрошення крапленим методом?

Ще у нас підписана угода, згідно з якою українські будівельники можуть працювати в Ізраїлі.

До речі, у 2017 році була заява Мінсоцполітики України про те, що Ізраїль готовий прийняти 20 тис. українських будівельників. Який наслідок цієї заяви – люди поїхали?

Кандидати не приїхали.

Чому?

Я не знаю. Можливо, вони просто не знають про цю пропозицію. Тому ви (ЗМІ – ред.) нам потрібні, щоби повідомити людей, що є така можливість. Це дуже просто робиться – люди звертаються у центри зайнятості за своїм місцем проживання, треба мати біометричний паспорт та можливість виїхати закордон. Після цього почнеться процедура.

А скільки можуть заробити українські будівельники в Ізраїлі?

Я не знаю. Єдине, що я знаю, то це те, що зарплата хороша, у них є соціальне і медичне забезпечення.

Ізраїль всю свою історію перебуває у стані війни. Україна також п’ятий рік веде війну з Росією. Чим Ізраїль може допомогти Україні у військовій сфері, а також у питанні інформаційної безпеки?

Ізраїль дуже активно працює в сфері реабілітації ветеранів. Це питання ми сьогодні обговорювали в Українському католицькому університеті. Мова йде про реабілітаційну допомогу і експертну допомогу у цій сфері. Реабілітація не лише фізична, але й психологічна і ментальна. Зараз ми співпрацюємо з лікарнею у Вінниці у цій сфері.

Цікавить питання вашого бачення меморіалізації Бабиного Яру. Як вам відомо, є три проекти того, як планують облаштувати меморіальний комплекс в цьому місці. Один із цих проектів частина українських та єврейських громадських діячів, серед яких і співпрезидент Асоціації єврейських громадських організацій та общин Йосиф Зісельс, вважає неприпустимим, оскільки кошти на його реалізацію ідуть від російських олігархів. Яка ваша думка з цього приводу?

Меморіалізація жертв Шоа (з івриту – «катастрофа», термін, яким користуються на означення катастрофи європейського єврейства – ред.) – це перше завдання кожної країни, яка була задіяна у цьому. Україна повинна знайти шляхи як зберегти цю пам’ять, меморіалізувати жертв і не лише у Бабиному Яру, а всієї України. Тому що те, що відбулось під час Другої світової війни в Одесі, Києві, у близько двох тисячах маленьких містечок – були вбиті тисячі євреїв. І процес усвідомлення все ще триває. Україна повинна знайти шлях, як зберегти цю пам’ять і як це зробити так, щоб всі знали: люди були вбиті не тому, що в них була зброя в руках, не за якусь ідею, а тільки тому, що вони були євреями. Як це зробить Україна – я не знаю. Єдине, чого ми хочемо в Ізраїлі, щоб тут пам’ятали, що були люди, які були вбиті тільки за те, що вони були євреями, а не з будь-якої іншої причини.

А те, в який спосіб це буде зроблено – вас не цікавить? Бо скажімо один з проектів передбачає будівництво на старому єврейському кладовищі будинку общинного центру. Інша складова – це, знову ж таки, як писав Йосиф Зісельс, олігархічні гроші, які походять з Росії.

Головне – це євреї. Вони хочуть вшанувати пам’ять людей, які загинули там. Неважливо з якої вони країни – з Росії, Ізраїлю, з Америки. Вони хочуть вшанувати пам’ять і мають на це право. Якщо я приїду до вас і скажу, що хочу зробити меморіал у Кам’янці-Подільському. Ви знаєте, що там відбулось?

На території гетто знищили декілька тисяч євреїв.

27 серпня 1941 року 23 тисячі євреїв були вбиті у Кам’янці-Подільському. Моя родина. У червні їх привезли з Будапешту, куди вони втекли з Коломиї. І потім убили в Кам’янці-Подільському. Серед людей, які це робили були німецькі поліцаї, бригада СС та українські поліцаї. І якщо я прийду до вас і скажу, що хочу зробити меморіал за свої гроші тільки тому що я єврей і моя сім’я там була убита. Ви повинні дивитись на це тільки так, незалежно з якої я країни. І тільки так ми повинні пам’ятати про ці місця.

Яка мета реформи мережі благочинного фонду «Хесед Ар’є», згідно з якою тепер у Львові керівництво регіонального фонду полишила його багаторічна директорка Адель Діанова, а очолив Ігор Ратушний з Хмельницького?

Я представляю державу Ізраїль. Питання «Хесед Ар’є» – це локальне питання у яке ми не втручаємось.

Ви напевно бачили у Львові і Площу синагог, і Територію терору – місця, де вшановують пам’ять жертв тоталітарних режимів.

Я бачив. Є дрібні питання, але загалом добре. Я бачив куб, де з одного його боку був зображений німецький солдат, який убивав, з іншого – українець, який рятував євреїв, а з третього – єврей, який страждав. Я вважаю, що на цьому кубі не має бути німецьких представників.

Я хотів би поговорити не про те, як втілювати той чи інший конкретний проект, а загалом – що треба робити в цій сфері. Передусім, – це просвітницька діяльність, яка полягає у тому, щоб дати людям зрозуміти, що кожен прояв антисемітизму, спрямований проти тих людей, які були вбиті. Якщо будь-хто, незалежно від того, чи це провокатор, чи ні, десь малює свастику, то за це його треба обов’язково покарати. Потрібно йти в школи і пояснювати молоді, що саме відбулось з євреями у часи війни. Якщо десь пишуть «убий жида» потрібно, карати такі речі. От з чого треба починати – не глорифікувати людей, які вбивали євреїв, членів СС, не глорифікувати Бандеру і Петлюру, тому що вони були вбивцями євреїв.

У Галичині є чимало архітектурних пам’яток єврейської культури. На жаль, більшість з них у жалюгідному стані через те, що грошей на їх відновлення немає. Чи цікаво було б Ізраїлю або певним благодійним фондам з вашої країни брати участь у відновленні цих пам’яток?

Перше, у чому зацікавлений Ізраїль, – це пам’ять і вшанування пам’яті. Щодо відновлення синагог, то ми маємо знати, що будуть люди, які підуть у цю синагогу. В першу чергу треба цікавитись потребами тих людей, які моляться. Якщо це потрібно – то так.

Ярослав Іваночко

ZAXID.NET
02.11.2018

Коментарі:

Олеся Дубовик

А нам треба все пам’ятати: хто старе пом’яне тому глаз долой, а хто забуде – два! Українців у 1932-33р теж зрадив увесь світ. Хоча знали про голодомор, дипломати посилали таємні депеші з Харкова. Серед офіційних злочинців Мендель Хатаєвич, Іона Якір (його жінка грабувала маєток Браницьких в Білій Церкві), Лазар Каганович (прожив 97р! і не був покараний!!!). А Ізраєль це не визнає, відвертається!!! А ще купа “подвигів” доньок і синів богоізбраного народу: Розочка Залкінд разом Белом Куном в Криму тисячами розтрілювали місцевих і білогвардійців у 1920-21рр. Організаторами червоного терору були Яків Свердлов, Герш Радомисльський (Зиновьєв), Моісей Урицький, Михайло Ліпранді-Тухачевський (вперше застосував хім. зброю проти мирного населення), Лейба Бронштейн (Троцький) – запровадив систему концтаборів і т.д. Репресії 1937-38р. – Єнох Ягода, Микола Єжов, і т.д. Від красного терору загинуло більше 2млн., від голоду – бульше 8 млн., від репресій до 1 млн. розстріялних і закатованих, по скромному більше 11 млн. Це без жертв війни 1917-1922 рр. проти совєтів, жертв єврейсько-більшовицького перевороту 1917р, голодомору 1921, 1926 р. Так що єврейському народу тільки за це митися і неодмитися, і пам’ятниками не обійтися. А в школі про це не сильно наголошують – незручна тема. Що до свастики, то євреям треба елементарно поцікавитьсь культурами народів планети, це знак руху Сонця, який був вже тоді, коли не було такого народу. І в тому нічого страшного немає.

Бен Цион Котлик

И какое отношение имеют назвыанные вами люди к Израилю. Никакого. Вам просто сверебит, что они евреи

Олеся Дубовик

Бен Цион Котлик Таке саме як голокост до Ізраїлю.

Edward Koren

Який дебіл призначив амбасадором Ізраїлю в Україні цього горе-рабина, що походить з східних(арабських) євреїв, не розуміє ані української мови, ані української ментальності, ані української історії – і це в найважливіший час для українсько-єврейських стосунків, коли можливо лікувати старі рани і будувати союзні відносини, що дуже важливі так само для України та Ізраїлю…Що це? Неповага чи простий ідіотизм? Дуже сподіваюсь, що це ідіотизм…

Wadym Rozoy

Як ми бачимо, нмає різниці у томту звідки він – з Совєцької Росії чи із Франції, – але росіяни дуже прочно нав‘язали світові своє бачення України. Але Україна нічого не робить, щоб подалати це.Чогось ніхто не пригадує росіянам їх народну забаву «бєй ж-ф спасай расію», бо все у 20 му сторіччі почалось саме з неї

Solomà Olena

весь мир предал евреев во время войны, осознание содеянного пришло значительно позже и не везде, а о покаянии и речи до сих пор нет

Ярослав Гайдук

Solomà Olena а поляков мир не предал?

Олеся Дубовик

А українців у 1932-33р теж зрадив увесь світ. Хоча знали про голодомор, дипломати посилали депеші з Харкова. Серед офіційних злочинців Мендель Хатаєвич, Іона Якір (його жінка грабувала маєток Браницьких у Білій Церкві), Лазар Каганович (прожив 97р! і не був покараний!!!). Розочка Залкінд разом Белом Куном в Криму тисячами розтрілювали місцевих і білогвардійців у 1920-21рр. Організаторами красного терору були Яків Свердлов, Герш Радомисльський (Зіновьєв), Моісей Урицький, Михайло Ліпранді-Тухачевський (вперше застосував хім. зброю проти мирного населення), Лейба Бронштейн (Троцький) – запровадив систему концтаборів і т.д. Репресії 1937-38р. – Єнох Ягода, Микола Єжов, і т.д. Від червоного терору загинуло більше 2млн., від голоду – більше 8 млн., від репресій до 1 млн. розстріляних і закатованих, по скромному більше 11 млн. Це без жертв війни 1917-1922 рр. проти совєтів, жертв єврейсько-більшовицького перевороту 1917р, голодомору 1921, 1926 р. Так що єврейському народу тільки за це митися і не одмитися, і пам’ятниками не обійтися. А в школі про це не сильно наголошують – незручна тема. Щодо свастики, то євреям треба елементарно поцікавитись культурами народів планети, що це знак руху Сонця, який був ще тоді, коли їх не було на світі.

Solomà Olena

Вероятно никто не знал, не было информации в сми

Ярослав Гайдук

“не глорифікувати Бандеру і Петлюру, тому що вони були вбивцями євреїв.” Росийский император Николай второй создал организацию “Черная сотня” , которая за 15 лет устроила около 1000 еврейских погромов. В россии обьявлен святым. Бандера всю войну просидел в немецком концлагере. Но о нем посол вспомнил. Двойные стандарты ?

Lesya Ros

Шо ж такое, евреи не хотят на 40-градусной жаре работать на стройках – поэтому они в этот ад приглашают украинцев. А те не едут, вот беда.
А вообще впечатление от интервью, что у господина посла мания величия и он слишком много хочет от Украины.

Yanchik Zherkes

Я хочу бачити: президента, прем`єра, голову кнесету Ізраїлю – українців.

Іруся Дім

Є одна правда – завжди і скрізь «свої» захищають «своїх» і це мудро. Тут би варто повчитись саме у євреїв. І те що пам’ятають і те що через роки віднаходять своїх ворогів і карають. І найважливіше – не скиглити, а самим розбудовувати свою державу!!! Вони на пісках в пустелі будують оазиси, а ми родючі землі загаджуємо хімією, сміттям. Вони працюють і інших запрошують, а ми робітників з України виганяємо, бо владарі нажертись не можуть . Дай нам Боже розуму, як у них, щоб теж пишатись досягненнями, а не розвалом.

Георгий Работников

Что-то не в проядке у него под кипой……Винегрет с запахом исключительности

Польща побоюється зменшення кількості українських заробітчан

Польські роботодавці побоюються, що з відкриттям ринків праці інших країн Заходу з Польщі, насамперед, до Німеччини, а також й до інших країн може виїхати значна кількість українців.Відтак, на польському ринку праці з’явиться значна прогалина, яку складно буде заповнити, – пише Rzeczpospolita.Як підкреслює газета, на початку 2019 року Німеччина може відкрити свій ринок праці для працівників з-за меж ЄС. Відтак, на горизонті з’явиться загроза відтоку з польського ринку праці трудових мігрантів з України.Згідно з дослідженням агенції з працевлаштування Work Service виникає, що з Польщі далі на Захід може виїхати навіть 59% українців.«Це величезна загроза для польської економіки. Упродовж двох-трьох місяців прогалина на ринку зросла б з 165-ти тис. до понад півмільйона вакантних місць праці», – зазначив директор агенції з працевлаштування Work Service Кшигтоф Інглот. Він підкреслив, що це негативно відіб’ється на польській економіці завдяки падінню конкурентності польських фірм. Крім того, може відбутися падіння виробництва споживчих товарів на 10%.Натомість, у Німеччині українці зможуть заробити легально набагато більше. Вже зараз, як зауважує видання, українських працівників переманюють до себе чехи, угорці та словаки, які покращили умови працевлаштування і пропонують кращі умови праці.Складна ситуація може буди особливо у будівельній сфері, де 20-25% працівників є мігранти з України чи Білорусі. У разі відтоку української робочої сили Польща змушена буде її шукати у віддалених Індії, Непалі та Бангладеш.Читайте також: У Польщі розклеїли постери з українськими заробітчанками ZIK
29.10.2018

Eurostat підрахував, скільки українців отримали посвідку на проживання в ЄС

Основний потік легальної міграції до Євросоюзу йшов минулоріч з України – і він виявився куди більш масштабним, ніж багато хто припускав.

Про це повідомляє DW з посиланням на дані Eurostat.

Так, за даними організації, український паспорт має кожен п’ятий іноземець (21,1%), який отримав у 2017 році в одній з країн ЄС вид на проживання або інший статус, що дозволяє перебування строком понад 3 місяці. Дана статистика Eurostat охоплює тільки тих громадян з країн за межами ЄС, які вперше подавали документи, або не робили цього більше півроку (продовження діючих дозволів не враховувалися).

З 3,1 мільйона таких іноземців, які отримали в 2017 році право на перебування в ЄС, майже 662 тисячі є громадянами України. При цьому 88 відсотків з них приїхали працювати. Таким чином, міграція з України – це яскраво виражена трудова міграція. Інша специфічна особливість – вона значною мірою сфокусована на одній-єдиній країні: Польщі.

Читайте також:У МЗС Польщі порахували, скільки українців отримали “карту поляка”

Польська влада видала торік нові дозволи на перебування в країні понад 585 тисяч громадян України. Власне, саме це й перетворило Польщу на європейського лідера з прийому іноземців. Двома іншими найбільшими групами іноземців, які приїхали в минулому році не з держав ЄС жити і працювати в цій країні, є білоруси (майже 43 тисячі) і молдавани (майже 8 тисяч).

Втім, українці займають перше місце серед одержувачів дозволів на перебування ще в 5 країнах Євросоюзу: Угорщина, Литва, Словаччина, Чехія, Естонія. До того ж трудові мігранти з України, за даними Eurostat, увійшли в 2017 році в трійку лідерів ще і в Болгарії, Данії, Латвії та Хорватії. Таким чином, вони їдуть переважно у східноєвропейські країни, жителі яких, у свою чергу, у великій кількості виїжджають на заробітки в західноєвропейські держави ЄС.

УКРІНФОРМ

“Що буде з вашими дітьми”: заробітчанам відкрили очі на шокуючу правду

Діти не можуть без батьків

Заробітки українців за кордоном негативно позначаються на їх стосунки в сім’ях. Про це заявила психолог Наталія Кухтіна

Про це йшлося в ефірі 112 Україна.

За її словами, дітки, які з-за постійних поїздок батьків, залишаються з іншими родичами, страждають. У них розвивається комплекс самотності, що надалі позначиться на розвитку та сприйнятті.

Той факт, що батьки їдуть на заробітки, можна пояснити тільки з економічної точки зору. Коли ми говоримо про психології, зокрема, дитячої, це явище досить складне і неоднозначне.

“З одного боку це, безумовно, закономірний процес. Так було завжди. З іншого боку, це абсолютно деструктивний процес. Якщо розглядати з точки зору економічної, то, напевно, так може бути. Якщо розглядати з точки зору психологічної, то це дуже велика проблема. І це проблема, насамперед, для України. Тому що люди, які виїжджають працювати за кордоном, залишають тут своїх дітей, вони залишають тут своїх батьків, сім’ї”.Виходить, що люди їдуть заробляти для щасливого майбутнього своїх дітей, а самі ламають їм життя. Ці гроші, за якими ви поїхали в іншу країну, виявляються вже нікому не потрібні. Також покинуті діти втрачають модель сімейних відносин. Надалі у них з’являються психологічні проблеми у створенні власної сім’ї і самого інституту шлюбу.

Також Наталія Кухтіна зазначила, що Європа таким чином покращує своє економічне становище.
“Більше того, наші люди дуже добре і якісно працюють в Європі, і це їх задовольняє.

Вони їм не платять такі гроші, як от своїм громадянам. Їх це задовольняє практично по всіх позиціях. Але турбує нас професіоналів інше – що відбувається з дітьми та сім’ями, і з цими людьми теж психологічно? “, – зробила свій висновок психолог.

Тут тільки вам вирішувати, але перш ніж зробити який-небудь висновок, подумайте про своїх дітей.

Нагадаємо, раніше Клімкін попередив українців про небезпеку поїздок в Білорусь.

Як повідомляв портал “Знай.иа” безвізовий сюрприз: заробітчани потрапили в пастку, про яку ніхто не попереджав.

ZNAJ.UA
27.10.2018

Безвізовий сюрприз: заробітчани потрапили у пастку, про яку не попереджав ніхто

Вони сподівалися на Європу, але отримали зовсім інше

Безвізовий сюрприз: заробітчани потрапили у пастку, про яку не попереджав ніхто

У безвізового режиму окрім плюсів знайшлися й суттєві складнощі, про які нас ніхто раніше не попереджав.

Віднедавна наших земляків під час спроби вилетіти до Європи почали активно перевіряти іноземні представники. Приміром, перед посадкою на рейс у напрямку Варшави потрібно “показатися” не тільки українським прикордонникам, а й польським та італійським.

У мережі оприлюднили знімки, де чітко видно: земляки досі стоять у чергах, очікуючи на вердикт:

“Іноземні прикордонники не оглядають, а розмовляють про причини візиту, порушення візового режиму. Наші прикордонники не просто не прокоментували те, що відбувається, а дуже попросили “не ставити зайвих запитань” і не знімати фото або відео, оскільки ми знаходимося в режимній зоні”, – скаржаться самі заробітчани в коментарях.

Чи передбачена така додаткова перевірка законодавством, точно невідомо і про терміни її завершення також не говориться.

Втім, попри всі можливі складнощі, українці досі не припинили шукати кращої долі та нормального заробітку за межами держави. Згідно статистики, починаючи з кінця березня 2018 року, за кордон вже виїхало понад 400 тисяч трудових мігрантів. Тобто кожну хвилину виїжджає два заробітчанина.

В алгоритм обчислень були закладені цифри, озвучені головою українського МЗС Павлом Клімкіним.

За його даними, щомісяця з України на заробітки виїжджає 100 тисяч людей. Що стосується Мінсоцполітики, то там провели більш масштабні і страхітливі підрахунки і заявили, що трудова міграція вже встигла торкнутися 9 мільйонів українців.

Крім того, Міжнародна організація праці встановила, що більшість українців із вищою освітою їдуть до Польщі, Чехії, Словаччини та влаштовуються на роботу на фабрики і поля. Там 39,2% мігрантів виконують елементарну роботу, 24,7% – займаються ремеслом, 16,5% – працюють у сфері продажів і послуг. Однак кожна з цих категорій заробляє набагато менше, ніж місцеве населення.

Дивіться: Українці на продаж: як заробітчани потрапляють у рабство за кордоном

Нагадаємо, Польща запроваджує нові правила працевлаштування для українців. 
Як повідомляв Знай.ua, у мережі показали фото аферистки, яка наживається на довірливих українцях, оформлюючи фальшиві документи для роботи за кордоном.
Також Знай.ua писав, у Франції вбили українця.

ZNAJ.UA
24.10.2018

Країна старих і дітей: скільки українців тікає з країни – тривожна статистика

У пошуках кращого життя з України кожну хвилину їде дві людини.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це йдеться на сайті ukrainianpeopleleaks.com, який у режимі онлайн відстежує кількість мігрантів.

Зазначимо, сайт запустили в роботу 20 березня 2018 року. У ньому враховуються дані Міністерства закордонних справ.

«Згідно з даними ООН, до 2050 року населення України може скоротитися на 18%, до 36 млн осіб, країна ризикує остаточно перетворитися в край старих і дітей. Один з основних факторів виїзду – трудова міграція», – йдеться на сайті ukrainianpeopleleaks.com.

Якщо вірити авторам сайту, з 20 березня цього року країну покинули понад 619 тисяч людей.

Втрата трудової сили призводить до загострення дефіциту кадрів на українському ринку праці.

«Вже зараз ми знаємо, що є цілі заводи, які відкриваються, пропонують досить високі заробітні плати, але не можуть знайти працівників. Взагалі для інвесторів освічена, відносно дешева робоча сила в Україні завжди була перевагою. Зараз ми втрачаємо свій головний ресурс – робочі кадри. Такими темпами просто нікому буде розвивати країну», – коментує 24 каналу HR-експерт Олександр Білоус.

Одночасно з цим Бізнес Цензор повідомляв, що українці лідирують серед мігрантів в Естонії. Там, серед громадян, які отримали дозвіл на короткострокову роботу до 12 місяців, частка українців – 80%. Найбільш привабливою для життя і роботи українців, як і раніше, залишається Польща (економіка Польщі продовжує зростати і зарплати, за даними Національного банку України, за різними видами діяльності перевищують українські в 4 – 6 разів).

За даними Державної прикордонної служби, у 2008 – 2017 роках з України виїхало і не повернулося 3,7 млн людей. Міністр соціальної політики Андрій Рева додавав, що процес сезонної трудової міграції залучені 5-7 мільйонів українців.

Видання БЦ провело відповідне опитування, результати якого змушують замислитися.

Нагадаємо, згідно з даними швейцарського фінансового конгломерату Credit Suisse, Україна займає вкрай невигідне місце в рейтингу світового добробуту (Global Wealth Report). Приміром, фахівці підрахувавши, що щорічний дохід одного дорослого українця становить всього — 1563 долара, поставили нас фактично в один список з такими країнами як: Малі, Сирія і Замбія. У рейтингу особистого багатства громадян Україна посіла 123-е з 140 можливих місць.

НАРОДНА ПРАВДА

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × three =

Копіювати заборонено!