Головна > Україна > Історія й Політика > Революція гідності: річниця чи роковини…

Революція гідності: річниця чи роковини…

На Майдані спалахнули протести через відкриття фастфуду у Будинку профспілок: фото

Протести проти відкриття KFC у Будинку профспілок
Протести проти відкриття KFC у Будинку профспілок / Facebook-сторінка Романа Сініцина

У соцмережах повідомляють про затриманих та застосування газу.

Читайте також: У Будинку профспілок у Києві відкрили музей Революції Гідності

“Беркут з Нацгвардією пакує людей на Майдані”, – написав у Facebook волонтер Роман Сініцин.

Водночас лідер організації С14 Євген Карась сповістив, що під час інциденту були затримані учасники цієї організації.

В річницю революції виникли написи на забігайлівці КFC, яка надумалась розміститись у профспілках, де гинули люди. Громада вже не раз попереджала, що в цьому місці генделі та караоке не допустимі в будь-якій формі. Менти зараз очепили активістів, чекаємо на автозак,
– написав Карась у Facebook.

Що відомо про події в Будинку профспілок під час Євромайдану?У будівлі були розташовані Федерація професійних спілок України, штаб Майдану (під час Помаранчевої революції) та Штаб національного спротиву (під час Євромайдану). Будинок майже повністю згорів під час подій 18-20 лютого 2014 року. Активісти звинуватили у підпалі будинку правоохоронців, а силовики переклали відповідальність на “Правий сектор”. За даними надзвичайників, після пожежі вдалося врятувати 41 людину, 1 людина загинула.

За даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивств на Майдані, штурм Будинку профспілок здійснювався за вказівкою колишнього Голови СБУ Олександра Якименка, його першого заступника Володимира Тоцького, керівника центру спецоперацій “Альфа” Олега Присяжного та керівника Антитерористичного центру СБУ Андрія Меркулова.

24 Канал
21.11.2018

Переможці та інші. Колонка Леоніда Швеця

Через п’ять років після початку Майдану склалися свої групи тих, хто виграв і хто програв від процесу, який був запущений у листопаді 2013 року й незабаром різко пішов на зростання. Придивившись, швидко переконуєшся, що часто це взагалі одна й та сама група, до переможців нерідко помилково зараховують себе ті, хто ганебно програв. Ще є вбиті, багато вбитих. Смерть начебто свідчить про остаточний програш, але це не завжди так, є й смерті-перемоги. Залежить же усе, як і раніше, від невеликої групи тих, хто вперто відмовляється здаватися.

Як, власне, й очікувалося, після спадання революційної хвилі на ключових висотах виявилися спритні хлопці, які знали, що робити зі щастям, яке випало на їхню долю, й навіть війна, що почалася, не зашкодила примножити кількісну складову щастя, а комусь і сильно допомогла. Чи виграли вони в підсумку? Як сказати. Тотальна самодискредитація українського правлячого класу – один із головних підсумків минулих п’яти років, цінне знання з яким обов’язково потрібно щось робити. Не можна сказати, що неелітна якість еліти стала якимось прозрінням, але убогість і нахабство виявилися все-таки разючими. Тим більше, що Майдан якраз був відчайдушним способом виперти попередніх, здавалося, чемпіонів з убогості й нахабства. Рахунок до мародерів і бездарного керівництва у воєнний час особливий, і його ще належить пред’явити.

Чи виграли ті, хто з переляку перед шинами, що палали, або просто в розрахунку на більш високу копійку рвонув обійматися з російськими найманцями, контрактниками та срочниками? Жителі «народних республік» із неприхованою заздрістю дивляться на кримчан, які пішли під триколор, ті, своєю чергою, так само дивляться на іншу Росію, а Росія вже сама дедалі сильніше сумнівається, що тоді щось виграла: екстатичний прихід давно пройшов, ціна ж виходить зовсім безглуздою.

Чи пам’ятаєте ви всі вимоги Євромайдану та обіцянки політиків – тестЧерез п’ять років події Євромайдану та Революції Гідності пригадуються вже не так чітко. Ніби поодинокі світлини, вирвані з контексту. Пропонуємо протестувати себе – чи пам’ятаєте Ви вимоги Майдану, дії політиків п’ять років тому та їхні обіцянки.

Україна за ці п’ять років звикла до смерті й взагалі дуже спростилася, цінності виживання сильно потіснили високі мрії. Це страшний відкат назад, неминучий, напевно, в умовах безперервної війни, яка ніби й стихла, але від того не перестала творити свою підступну справу, підточуючи життєві сили країни. Відкат був би меншим і не таким болючим, якби правлячий клас тримав планку історичного вибору, що стоїть перед Україною, й проводив осмислену політику відповідного рівня. Не тримає й не проводить. Інтереси виживання женуть українців геть із країни, й це найбільш убивчий результат минулого п’ятиріччя: в той час як багато хто помер і продовжує вмирати за Україну, інші просто не хочуть і не можуть тут жити. Ті, хто живе, живуть більше інерцією, ніж перспективою.

Немов у мстивому бажанні показати, що Майдан зазнав остаточного краху, Путін відправив в Україну кума, й той нині впливова величина в українській політиці. Однак це якраз свідчення краху політики й політиків та повної правоти Майдану, який виявив їхню нікчемність, просто вилікувати цю біду не зміг.

Поставлене тоді завдання нікуди не поділося, лише загострилося: щоб Україну не засмоктала воронка пострадянського негідництва, яке так розгулялося на російських просторах і позбавляє країну майбутнього, нею мають керувати зовсім інші люди, з тіста, що не має нічого спільного з медведчуками та януковичами. Шкода, що минули ще п’ять років, щоб у цьому переконатися, й попереду ще невідомо скільки часу, щоб усунути причину. І цей час не нескінченний, якоїсь миті буде просто надто пізно.

Але навіть якщо Україна, до нашого нескінченного сорому, не вибереться, кожен із тих, хто загинув на Грушевського та Інститутській, залишиться переможцем. Кулі їх не зупинили, просто перевели в режим вічності.

Леонід Швець, політичний оглядач
Спеціально для «Слова і Діла»

Річниця Революції Гідності: як змінилися ціни в країні за п’ять років

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Відмова влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС призвела до того, що сотні, а потім і тисячі людей вийшли на мітинги. Українці вимагали зміни влади, курсу на євроінтеграцію та боротьби з корупцією. Політики, своєю чергою, обіцяли гідні зарплати, пенсії, робочі місця та реформи. Відтоді минуло п’ять років, Україна зіткнулася з багатьма викликами на міжнародній і внутрішній арені, на Донбасі йде війна. Все це позначилося на економічній ситуації в країні. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як після Революції Гідності змінилися ціни.

Значно зріс в Україні курс долара – майже на 252% – з 8 гривень до 28,12 (а в проекті бюджету на 2019 рік він узагалі закладений на рівні більш ніж 29 гривень). Євро також підскочив до 31,8 гривні з 10,9.

Революція Гідності до та після: як змінилося життя українців за 4 роки в цифрах
Середня зарплата, курс валют, ціни й «комуналка» – порівнюємо, як змінилося життя українців за останні 4 роки – напередодні Майдану і сьогодні.

З хорошого – в країні зросла середня зарплата: з 3 тисяч 268 гривень до 9 тисяч 42 гривень. Однак її розмір у доларовому еквіваленті через зростання курсу впав на 21,4% (у 2013 році – 409,01 долара, в 2018-му – 321,55). Майже на 225% зросла мінімальна зарплата, а мінімальна пенсія – на 60,5%.

Ці підвищення, звичайно, частково нівелюються зростанням цін на житлово-комунальні послуги. Вартість електроенергії з 2013 року зросла в середньому на 246,2-409,1%, газу – на 819,4%, опалення – на 984,2%. За квартплату тепер доводиться віддавати на 142,7% більше (5,85 гривні за квадратний метр порівняно з 2,41 п’ять років тому).

Для автомобілістів головним болем стало зростання цін на бензин. У 2013 році літр А-95 коштував 10,95 гривні, цього року – 32,87 гривні (на 200,2% більше). Ціна літра дизельного палива в 2013 році становила 9,97 гривні, зараз – 32,44 гривні (плюс 225,4%). Дорожчає пальне – відповідно дорожчає й проїзд у громадському транспорті. Наприклад, у Києві п’ять років тому вартість проїзду в наземному транспорті становила 1,5-3 гривні, зараз зросла до 6-8 гривень. Крім того, в столиці на 300% (з 2 гривень до 8) подорожчала поїздка в метро.

Детальніше – на інфографіці.

Нагадаємо, «Слово і Діло» сьогодні розбиралося, що п’ять років тому обіцяли політики й що з цього виконали.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

 

 

П’яті роковини Майдану: у Луценка раптово “розкрили” майже всі злочини. Але тільки на словах

Начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк провів брифінг за підсумками розслідування злочинів проти Майдану
П’яті роковини Майдану: у Луценка раптово "розкрили" майже всі злочини. Але тільки на словах

У чиновників вже стає традицією говорити про розслідування проти Майдану День Гідності і Свободи. Сьогоднішній   брифінг начальника управління спецрозслідувань Генпрокуратури України Сергія Горбатюка не став винятком.

Більшість з 4700 злочинів, за якими велися розслідування Генпрокуратурою, вже розкриті. За їх підсумками 442 особам повідомлено про підозру, 279 обвинувальних актів передано в суд – такі цифри назвав начальника управління спецрозслідувань ГПУ.

“З часу останнього лютневого звіту повідомлено про підозру 42 особам. З них 5 прокурорам, 7 суддям, 24 правоохоронцям і ще 5 “тітушкам”. До суду направлено 16 обвинувальних актів щодо 34 осіб. За результатами розгляду суди прийняли 4 вироки відносно 4 осіб. Стосовно трьох – у вигляді позбавлення волі”. Также за даними Сергія Горбатюка, під вартою перебувають 13 осіб, але їх число могло б бути в рази більше, якби з-за зміни запобіжного пресечениия суддями, подозреваемим не вдавалося переховуватися за кордоном.

Сергій Горбатюк також поінформував, що за вбивства 73 мітингувальників повідомлено про підозру 56 особам, у тому числі колишньому президенту України Віктору Януковичу, який в черговий раз не з’явився на судове засідання. 

Крім того нерозкритими залишаються одні з перших вбивств на Майдані – Михайла Жизневского, Сергія Нігояна і Романа Сеника. Хоча це не завадило чиновнику Генпрокуратури підвести підсумок: “Результати є, вони сильно відчутні. Можна сказати, що основна, найважливіша частина роботи вже проведена…”

ZNAJ.UA
21.11.2018

 

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 1 =

Копіювати заборонено!