Головна > Блоґи > Нарешті …за 28 років незалежності узаконено українську мову як державну

Нарешті …за 28 років незалежності узаконено українську мову як державну

Рада ухвалила закон про мову, який розглядала два місяці

Народні депутати ухвалили закон № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого.

За це рішення проголосували 278 парламентарів.

 

Перед голосування нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону про функціонування української мови.

Також до зали парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на ухваленні закону про мову.

Крім того у залі був присутній третій президент Віктор Ющенко.

Спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що президент Петро Порошенко пообіцяв підписати цей документ.

Після ухвалення закону депутати аплодували стоячи, вигукували “Слава Україні”, а потім заспівали гімн.

Повністю проти проголосувала фракція “Опозиційний блок”.

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

Як повідомляє кореспондент “Української правди”, люди на площі під Верховною Радою зустріли прийнятий закон про державну мову оплесками і скандуванням “Слава Україні – Героям Слава”. Націоналісти запалили фаєри. Акцію закінчили виконанням пісні “Смерека”.

Згодом до людей  на площі вийшов спікер Парубій, Філарет та автори закону.

Президент Петро Порошенко прокоментував рішення парламенту у Facebook, де зазначив, що ухвалення закону про мову – це справді історичне рішення, яке стоїть поряд з відновленням української армії та отриманням автокефалії Православною церквою України.

“Українська мова – це символ нашого народу, нашої держави та нашої нації. І я вдячний усім, хто брав участь у розробці, підготовці та реалізації мовного закону, народним депутатам – за голоси “за”, та всім українцям за підтримку.  Це – ще один надважливий крок на шляху нашої ментальної незалежності”, – написав він.

Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.

“Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів”, – зазначається в документі.

Крім того, закон зобовязує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків.

Також державна мова має використовуватися в освітній сфері і трудових відносинах, у медичній сфері, обслуговуванні споживачів, у публічних заходах, рекламі та в інших сферах.

Нагадаємо:

  • У першому читанні законопроект №5670-д парламент ухвалив 4 жовтня 2018 року.
  • У грудні 2018 року профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок.
  • У лютому Верховна Рада почала розглядати у другому читанні закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
  • Вранці 25 квітня біля Верховної Ради проходить акція на підтримку ухвалення закону про  українську мову №5670-д.
Яна Міланова
УКРАЇНСЬКА ПРАВДА
25.04.2019

 

Закон про державну мову: хто та де муситиме говорити українською

Верховна Рада прийняла закон, який має забезпечити функціонування української мови як державної. Що це за документ та чи означатиме він тотальну примусову українізацію – розібрались журналісти 24 каналу.

За прийняття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” проголосували 278 народних депутатів. Проти проголосували 38 депутатів, 25 не голосували, 7 утримались від голосування.

Про який закон ідеться?

Його номер – 5670-д, і за задумкою авторів він має забезпечити функціонування української мови як державної.

Читайте також: Рада проголосувала за закон про державну мову в Україні

У висновках головного комітету з питань культури і духовності відзначається, що цей документ про мову – доопрацьований членами комітету і містить альтернативні положення трьох інших “мовних” ініціатив, зареєстрованих раніше, а саме – №5556, №5669, №5670. Більшість авторів цих проектів стали співавторами спільного доопрацьованого документу.

Як запевняють громадські організації, текст саме цього законопроекту розроблений громадськістю та експертами, підтриманий міністерствами гуманітарного блоку, вченими радами Київського та Львівського національних університетів, Києво-Могилянської академії, широким колом громадських організацій, культурних діячів, учених.

Що змінює цей закон?

Мовну політику та умови її реалізації.

Читайте також: Не здав екзамен – не працюєш держслужбовцем: що передбачає мовний закон

Хто говоритиме українською? Всі громадяни України та ті, хто хоче стати громадянином України. Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри, голови міністерств та усіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники.

Де говоритимуть українською? У публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг. Це, зокрема, стосується і медичної допомоги, і обслуговування на транспорті, і у публічних закладах. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу.  У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську.  На телебаченні, в інтернеті та друкованих ЗМІ. Скрізь. Передбачається, що держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.

Важливо: ідеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Це нагадування, що спілкуватись у державі її державною мовою – це не утиск, це – нормально. ЗМІ та сайти можуть видаватись кількома мовами. Але у першу чергу – державною мовою. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою. Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань. Якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане. Якщо клієнт простить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін – це прохання має бути виконане.

Читайте також:На жаль чи нажаль: як добре ви знаєте українську мову?

Все це – не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

Що робити нацменшинам та тим, хто не знає української? Не перейматись та вчитись. Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, іноземцям та особам без громадянства створюють належні умови для вивчення державної мови. Держава гарантує всім громадянам, які належать до нацменшин та корінних народів, право на навчання мовою нацменшини чи відповідного корінного народу поряд з українською. Планується, що для них будуть створювати окремі класи (або групи) із навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу поряд з українською.

Як будуть контролювати дотримання норм документу? Пропонується штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою. За публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність – позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України.

За невиконання вимог закону передбачено штрафи, а також є приписка про те, що спроби ввести двомовність чи багатомовність, або надати офіційний статус будь-якій іншій мові в усій країні або в окремому регіоні – все це прирівнюється до повалення конституційного ладу. За це можна отримати до 10 років ув’язнення відповідно до статті 109 Кримінального кодексу.

Крім того, якщо документ таки стане законом, в Україні створять Нацкомісію зі стандартів української мови, яка опрацьовуватиме та затверджуватиме стандарти державної мови (правопис, стандарти термінології, підручники та посібники – цим всім займатиметься комісія). Також з’явиться посада Уповноваженого із захисту української мови, який захищатиме українську мову, усуватиме обмеження у її використанні та буде відстоювати права українців на отримання інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України державною мовою. Йому ж можна буде скаржитись на всі можливі порушення мовних прав. Від ідеї введення “мовних інспекторів”, які пропонувались у першій редакції цього документу, вирішили відмовитись.

За що критикували законопроект?

У висновку Головного науково-експертного управління документ не стільки критикують, скільки звертають увагу на пункти, які потребують доопрацювання. Там, наприклад, зазначається, що у тексті документу варто точніше сформулювати деякі положення щодо вимог до володіння українською мовою. Наприклад, це стосується формулювань: “вільне володіння державною мовою” або “на рівні, достатньому для виконання посадових і професійних обов’язків”.

Читайте також: Двомовна Супрун прокоментувала питання російської та української мов в Україні

У висновку також звертають увагу, що проектом не передбачено такого дієвого заходу поширення державної мови, як безкоштовні курси вивчення української мови, для осіб, які вже здобули певний освітній рівень, однак не володіють або недостатньо володіють українською мовою. Хоча їхнє запровадження було би цілком логічним продовженням тез цього ж документу. Також зазначається, що потребують правової конкретизації підстави звернення зі скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови про порушення відповідних мовних прав.

Також Головне науково-експертне управління пропонує виключити з законопроекту слова про те, що порядок функціонування державної мови не можуть регулювати органи держвлади, органи влади АРК чи органи місцевого самоврядування. Минулого року фракція “Блок Петра Порошенка” також заявила, що підтримуватиме цей законопроект у другому читанні, якщо з нього виключать “репресивні позиції” і підтримають права нацменшин. За словами депутатів, попри всі позитиви цього законопроекту, “використання репресивних заходів примусу до вивчення української неприпустимо для півдня і сходу України”. Як потім пояснив автор законопроекту Микола Княжицький, всі спірні норми документу були усунуті і у БПП претензій до документу більше не мають.

Що хочуть правити у цьому документі?

Чимало. У грудні 2018 року профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок, які зачіпали практично всі статті документу, з яких намагались виключити якісь твердження або замінити певні пункти.

Коли 28 лютого 2019 року Верховна Рада розпочала розгляд проекту закону у другому читанні, найактивніше проти цього виступали представники “Опозиційного блоку”, які наполягали на недоцільності його ухвалення. Зрештою, все завершилось тим, що до розгляду правок нардепи так і не приступили. За словами голови парламентського комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, голосування за документ у цілому відбуватиметься на наступних пленарних тижнях.

Насправді, як виходить із тексту документу, який зараз оприлюднений на сайті парламенту, питання мови вперше з часів незалежності сприймають не як привід для роз’єднання українців, а як консолідуючий фактор розвитку України. Що не може не тішити. Але побачимо, що саме депутати проголосують у другому читанні. Хочеться вірити, що це станеться найближчим часом.

Чому цей документ треба було прийняти якнайшвидше?

Тому що 28 лютого виповнився рік від тоді, як Конституційний Суд України визнав неконституційним скандальний “закон Колесніченка-Ківалова”, який суттєво посилював позиції російської мови. З того моменту утворився своєрідний мовно-правовий вакуум. Який потрібно усунути якнайшвидше. Тому що чим ближче до виборів, тим більш гарячими і менш конструктивними будуть обговорення цього документу у парламенті. Цей законопроект уже називали “репресивним”, хоча у його тексті ніщо на це не вказує.

Що потрібно знати про мовний закон:
Що передбачає закон про мову –інфографіка

Що передбачає закон про мову – інфографіка

24 канал
25.04.2019

 

Опоблок, «Відродження»…: список усіх, хто не голосував за закон про мову

За закон про мову не голосували 70 депутатів. З них 38 проти, сім утримались і 25 вирішили не голосувати

В четвер, 25 квітня, Верховна Рада 278 голосами «за» підтримала закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Перед голосування спікер Андрій Парубій закликав депутатів підтримати законопроект і «бути українцями».

70 депутатів або відкрито проголосували проти, або вирішили утриматись чи не голосувати взагалі.

(для перегляду натисніть на зображення): mova

Фракція БПП
За – 106.

Не голосували: Гончаренко О.О., Грановський О.М., Єфімов М.В., Корнацький А.О., Сабашук П.П.

Утримались: Тіміш Г.І., Макар’ян Д.Б.

При цьому значиться, що Сергій Лещенко був відсутній, хоча фактично він знаходився в сесійній залі і під час голосування з кимось розмовляв по телефону.

Нардеп Сергій Лещенко під час голосування. Фото: Станіслав Груздєв

Народний фронт
За – 66.

Не голосували: Кірш О.В. та Бриченко І.В.

Опозиційний блок
«Проти» – 31:

Балицький Є.В., Бахтеєва Т.Д., Білий О.П., Вілкул О.Ю., Воропаєв Ю.М., Гальченко А.В., Гусак В.Г., Добкін М.М., Долженков О.В., Ківалов С.В., Кісельов А.М., Козак Т.Р., Колєсніков Д.В. Королевська Н.Ю., Ларін С.М., Льовочкіна Ю.В., Мартовицький А.В., Матвієнков С.А., Мирний І.М., Мірошниченко Ю.Р., Мороко Ю.М., Нечаєв О.І., Німченко В.І., Новинський В.В., Омельянович Д.С., Павленко Ю.О., Павлов К.Ю., Папієв М.М., Рабінович В.З., Сажко С.М., Скорик М.Л., Солод Ю.В. , Шенцев Д.О., Шпенов Д.Ю., Шурма І.М., Шуфрич Н.І.

Добкін Д.М. і Звягільський Ю.Л. були відсутні.

«Самопоміч»
За – 21.

Група «Відродження»
За – 4.

Проти проголосували 2 депутати: Гуляєв В.О., Кіссе А.І.

Двоє утрималися: Ільюк А.О., Писаренко В.В.

Не голосували вісім нардепів: Барвіненко В.Д., Бобов Г.Б., Клімов Л.М., Ланьо М.І., Пресман О.С., Святаш Д.В., Шкіря І.М, Хомутиннік В.Ю.

Радикальна партія
Всі 21 депутат проголосували «за».

ВО «Батьківщина»
За – 16.

Група «Воля народу»
За – 7.

Не голосували чотири: Микитась М.В., Супруненко О.І., Фурсін І.Г., Шахов С.В.

Позафракційні
За – 37.

Проти: Бойко Ю.А., Дунаєв С.В., Іоффе Ю.Я., Льовочкін С.В. , Мураєв Є.В.

Утрималися: Балога В.І., Балога І.І., Безбах Я.Я.

Не голосували: Деркач А.Л., Литвин В.М., Матвійчук Е.Л.

ГЛАВКОМ
25.04.2019

У Запоріжжі італієць звільнив персонал ресторану через небажання говорити українською

У Запоріжжі власник італійського кафе Trattoria Fabrizio, італієць Фабріціо Кошче поставив умову персоналу свого закладу обслуговувати гостей українською мовою. Про це повідомляє місцеве видання 061.ua.

Заклад Фабріціо з’явився на місці кафе, яке раніше закрилось, персоналу закладу було запропоновано залишитися працювати з підвищеною зарплатнею, але за умови обслуговування клієнтів українською мовою.

«Відразу після цього почалися неймовірні обурення. Вони почали мені ставити свої умови, і сказали «Ми б прийшли до вас, якби не ось ця вимога щодо української мови»… Тобто фактично ми їх не звільняли, а просто не взяли на роботу. І мова була не єдиною причиною, вони не підходили нам і за іншими параметрами», – пояснив сам Кошче.

Ресторатор розповів, що вже 10 років одружений з українкою і давно підтримує Україну в «пориві до свободи і прагненні до Європи».

«Ще в Італії, через волонтерські організації діаспори, я допомагав українським бійцям на фронті. Тому не бачу нічого дивного, що персонал українського кафе повинен говорити українською мовою», – додав він.

За словами Кошче, після того, як про його вимоги до персоналу дізналися в соцмережах, фактично в той же день до них повалили клієнти. «На другий день нам замовили два банкети. Було таке, що пара стояла на вході і чекала, поки звільниться столик», – розповів ресторатор.

На думку Фабріціо, проблема з мовою в Україні створена штучно. «У нас були подібні проблеми в районі Тіроло в Італії, де велика частина населення розмовляє німецькою мовою. Але навіть в Тіроло, де в сім’ях розмовляють німецькою, діти в школах говорять італійською. Мене дивує, що в Україні народ розділений за мовою. У нас в Італії сотні діалектів, але всі знають італійську», – заявив він.

Європейська Україна
24.04.2019

А це для так званих руськоязиких українських патріотів,
які насправді є носіями масового колоніального менталітету
й рознощиками руської імперської пропаганди:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + nine =

Копіювати заборонено!