Головна > Україна й Світ > Інформаційний простір > МУСТАФА НАЙЄМ: “МИ ВСЕ БЛИЖЧЕ Й БЛИЖЧЕ ДО МЕЖІ”

МУСТАФА НАЙЄМ: “МИ ВСЕ БЛИЖЧЕ Й БЛИЖЧЕ ДО МЕЖІ”

У кризові моменти все вирішує не більшість, а ті, кого найбільше дістало, кому набридли відмовки, лицемірство, маніпуляції

Колись давно вони стояли на сцені Майдану і боягузливо підтакували вимозі людей берегти свободу слова, свободу зібрань та громадянське суспільство.

Проходить час, і вони несміливо починають війну проти журналістів, створюючи бази даних «зрадників».

Потім вони бездоказово таврують колаборантами і агентами Кремля цілі редакції, визнаючи тим самим власну імпотенцію.

Ще через кілька місяців вони прирівнюють активістів до злодіїв-мільярдерів у високих кабінетах, вимагаючи показати свої доходи.

Коли з них сміється весь світ, вони від безсилля вигадують закон про наклеп.

Потім по всій країні – починаючи від Харкова, Одеси, Рівного та закінчуючи Києвом – різні люди від імені влади відкрито і масово б’ють активістів і підпалюють редакції.

Погано, коли мовчить совість. Злочинно, коли мовчить мораль

Потім вони відкрито посміхаючись, обливають їх зеленкою, потім – кислотою…

А коли люди виходять на вулицю, щоб висловити протест, їм нічого не залишиться окрім як ховатися в кабінетах, закривати метро і звинувачувати всіх у зраді, колабораціонізмі й істериці.

Але може так статися, що буде вже пізно. Тому що потім люди відмовлять їм у праві бути владою, називатися владою і прикриватися владою.

Тому що люди захочуть тільки одного – розправи над тими, хто відкрито посміхався, коли били, плював їм в обличчя, коли захищали мажорів, і ігнорував їх крики, коли відпускали на свободу вбивць і злочинців.

Звичайно, сьогодні вони можуть дивитися на рейтинги і заспокоювати себе тим, що хтось ще їх пам’ятає і навіть підтримує.

Але є один нюанс. У кризові моменти все вирішує не більшість, а ті, кого найбільше дістало, кому набридли відмовки, лицемірство, маніпуляції, кому найбільше страшно і хто готовий діяти.

Мені здається, ми все ближче і ближче до межі, за якою буде складно один одному щось пояснювати і виправдовуватися.

Погано, коли мовчить совість. Злочинно, коли мовчить мораль. Але зовсім страшно, коли відмовляє пам’ять. Пора згадати помилки минулої влади і зупинити цей танець на граблях.

Що я зробив би на місці тих, хто зараз приймає рішення:

  1. Визнати, що були допущені помилки і перекваліфікувати всі кримінальні провадження за фактами нападів на журналістів і активістів відповідно до з логіки й розуму. Не «хуліганка і відпустити на поруки або під особисте зобов’язання», а 171 стаття за фактом перешкоджання журналістам і завдання середніх і тяжких каліцтв.
  2. Створити єдиний координаційний центр у складі всіх правоохоронних органів з розслідування всіх випадків щодо нападу на журналістів і активістів.
  3. Припинити використовувати діючих і колишніх співробітників правоохоронних органів для залякування під час мирних акцій протестів.
  4. Демонстративно покарати – звільнити і почати кримінальні провадження стосовно тих, хто був причетний до таких інцидентів.
  5. Припинити тотальне цькування в мережі і в офлайні всіх неугодних, хто вказує на злодійство, корупцію і зловживання владою.

Це стосується всіх. Президента. Міністра внутрішніх справ. Генпрокурора. Суддів. І тих, хто злочинно йшов у них на поводу – починаючи від рядових поліцейських і закінчуючи генералами СБУ, що організовують стеження і прослуховування.

І найголовніше. Зараз потрібна адекватна, зрозуміла і чітка публічна позиція. Треба взяти на себе відповідальність і відкрито продемонструвати за що ми і проти чого. Не вдавати, що все нормально. Не вдавати, що не причетні. Інакше саме так все і буде.

Мустафа Найєм

Текст опубліковано з дозволу автора

НВ

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nineteen + 14 =

Копіювати заборонено!