Головна > Україна й Світ > Геополітика > Українському флоту дозволили відкривати вогонь на ураження: нові правила у морі

Українському флоту дозволили відкривати вогонь на ураження: нові правила у морі

Агрессия РФ в Украине угрожает Третьей мировой: тревожное заявление

Если НАТО не впутывать в войну с Россией, тогда это будет разрешением на уничтожение Украины

Бывший командующий Королевскими ВМС Великобритании адмирал Алан Уэст подчеркнул, что российская агрессия против ВМС Украины возле Керченского пролива напоминает ситуацию, предшествовавшую началу Первой мировой войны.

Об этом пишет НАРОДНАЯ ПРАВДА со ссылкой на Daily Star.

Адмирал отметил, что НАТО должен определится,  будет ли он вмешиваться в конфликт между Украиной и Россией, ведь это не нападение на страну, которая входит в военный блок.

Впрочем, в случае размещения кораблей Североатлантического Альянса в Черном море полномасштабного столкновения не избежать, предупредил бывший Первый морской Лорд.

В то же время Уэст подчеркнул, если войска НАТО не впутывать в войну с Россией, тогда это будет разрешением на уничтожение Украины.

Напомним, решение СНБО рекомендовать введение военного положения на всей территории Украины свидетельствует о том, что президент Петр Порошенко заручился поддержкой НАТО в этом вопросе.

Напомним также, что оставив без помощи Украину, НАТО подталкивает ряд стран к усилению ядерных программ, а мир – к настоящей “ядерной зиме”.

Кроме того мы писали, что Швеция, которая также как и Украина, не является членом Североатлантического Альянса, беспокоится за свое будущее из-за российской агрессии.

 

 

Воєнний піар-стан: чому в Україні зберігається небезпека зриву виборів

Експерти висловили свою думку щодо можливості продовження спецстатусу в Україні

Експерти висловили свою думку щодо можливості продовження спецстатусу в УкраїніФото: УНІАН

Минуло два тижні з того моменту, як в Україні діє правовий режим воєнного стану в 10 областях країни. За цей час Міноборони встигло скликати на збори резервістів, а президент в кожному своєму публічному виступі неодноразово підкреслював, що Україна знаходиться на порозі широкомасштабної російської агресії. Втім, зросла медійна активність гаранта дає підстави ряду експертів вважати, що введення воєнного стану було не більше ніж політичною технологією, спрямованою на те, щоб відсунути президентські вибори на максимально далекі терміни. В деталях технології розбирався “Апостроф”.

11 грудня українці вже зможуть відзначити “екватор” воєнного стану в 10 областях країни. І керівництво країни, і чиновники Міноборони, і начальник Генштабу Віктор Муженко весь тиждень запевняли українців – воєнний стан необхідний: мовляв, на східних кордонах країни і в Криму Росія накопичила критичну кількість військ, готових будь-якої миті розпочати велику війну. Імовірність такого сценарію “Апостроф” вже розбирав в матеріалі “Чи реальна загроза: чим за 30 днів відповість Путін“. Ніякого якісно значущого збільшення кількості військ на кордоні з російської сторони, що пояснює потребу в воєнному стані, не спостерігається, а ситуація на Донбасі, не дивлячись на окремі перестрілки, протягом останніх трьох тижнів стала спокійніше, ніж зазвичай. Тому принципово важливим залишається питання, наскільки виправданим було введення воєнного стану. Адже ні після анексії Криму, ні після трагічних подій в Дебальцеве і Іловайську, де загинули сотні українських солдатів, подібних заходів керівництво країни не вживало.

Саме тому і серед експертів, і в дипломатичних колах активно обговорюються інші версії, що пояснюють введення воєнного стану. Головне питання – хто виграв, і кому був вигідний військовий стан. Вигода військова поки що не проглядається, а ось політичні профіти від введення воєнного стану можновладці отримують вже зараз, і вони цілком реальні.

Воєнний стан як передвиборна технологія

По-перше, нинішня риторика з новою силою мобілізує навколо глави держави так званий патріотичний електорат, який до введення воєнного стану, на тлі цілковитого глухого кута в Мінських угодах і незрозумілою ситуацією з введенням миротворців на Донбасі, підпадав під спокусу критикувати дії, а точніше – бездіяльність з боку президента по виконанню своєї головної обіцянки – врегулювання конфлікту на сході країни.

По-друге, незважаючи на те, що президент урізав з 60 (як нібито пропонував РНБО) до 30 днів дію воєнного стану, за необхідності, особливий правовий режим можна пролонгувати.

“Обраний формат 30 днів і не по всій території України, це логічний компроміс. Питання 60 днів могло нести в собі певні політичні нюанси, адже воєнний стан накладався б на старт президентської кампанії”, – говорить “Апострофу” політтехнолог Ярослав Макітра.

Ні, президент, звичайно, запевняв, що 30 днів вистачить з головою, і якщо російська загроза не зросте, то новий рік українці святкуватимуть вже без воєнного стану, а вибори президента відбудуться у визначені терміни. Але якщо Путін дійсно зосередив таку силу-силенну військ на кордоні, як запевняють в Генштабі, з чого б йому їх відводити через 3 тижні? Тим більше, що після інциденту в Азовському морі послабити кільце навколо України, за логікою Кремля, означає показати слабкість, адже дипломатія з присмаком пороху – улюблений інструмент Москви. Тим більше, що після введення воєнного стану навіть серед переконаних союзників і партнерів України виникли підозри, що його ввели з електоральними цілями.

“Продовження воєнного стану точно залежить від дій Російської Федерації, від її намірів, від обстановки, яка буде на кордоні”, – уточнив міністр оборони Степан Полторак.

Таким чином військовий стан реально може вийти за рамки 30 днів, змістивши терміни виборів.

“Продовження воєнного стану точно залежить від дій Російської Федерації, від її намірів, від обстановки, яка буде на кордоні”, – уточнив міністр оборони Степан Полторак.

Таким чином військовий стан реально може вийти за рамки 30 днів, змістивши терміни виборів.

Фото: EPA/UPG

Конспірологи

Щоправда президент запевняє, що між воєнним станом і перенесенням виборів немає нічого спільного, а всі подібні розмови – чистісінька конспірологія.

“РНБО рекомендувала ввести воєнний стан на 60 днів. Моє рішення – 30. Щоб воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Щоб ні у кого, хто про своє політичне інтерес печеться більше, ніж про український, не залишилося підстав для брудних спекуляцій”, – заявляв президент.

В принципі, цьому можна було б довіряти, якби про цей сценарій деякі політики не говорили заздалегідь. Наприклад, Юлія Тимошенко півроку тому на UA: Перший прямо звинуватила чинну владу в тому, що вона може “ініціювати війну і ввести воєнний стан для того, щоб не проводити вибори”. Інший кандидат в президенти – Олександр Шевченко від партії УКРОП – на початку листопада теж заявив, що влада може ввести воєнний стан з електоральними цілями.

І якщо з опозиціонерами ще можна сказати, що все це була антиурядова риторика, то найближчого соратника чинного президента генпрокурора Юрія Луценка до опозиціонерів точно не зарахуєш. Але, тим не менше, ще влітку, 21 серпня, задовго до введення воєнного стану, в інтерв’ю одному з українських видань, на питання, що змусило б його піти у відставку, Луценко відповів наступне: “Якщо в державі буде прийнято явно неконституційне рішення. наприклад, введення воєнного стану без передбачених Конституцією підстав тільки для утримання крісел. Я знаю, що є гарячі голови, які носяться з цим планом. Якщо будуть спроби ввести воєнний стан для того, щоб відстрочити виборчий процес, я буду вважати це недопустимим”.

У дипломатичних колах теж мало хто сумнівається, що влада використовує воєнний стан з метою президентської виборчої кампанії. “Ми не знаємо, чи був це такий стратегічний задум або план, навряд чи хтось в штабах в Києві планував таку багатоходівку, але те, що Порошенко вирішив використати кризу в своїх цілях, то в цьому навряд чи можна сумніватися. Якби він нічого не робив, його б звинуватили в байдикуванні, а так він взяв ініціативу в свої руки, налякав усіх воєнним станом, потім зробив поступку і зараз вже точно ніхто його не звинуватить, що він нічого не робить. Але головне питання, яке нас зараз хвилює – як далеко він піде і чи вчасно зупиниться. Відповіді ми не знаємо, а підозри в загрозі зриву виборів ми чуємо звідусіль. Рішення щодо місцевих виборів в ОТГ, запланованих на 23 грудня, буде для нас сигнальним”, – розповів “Апострофу” європейський дипломат на умовах анонімності.

Як відомо, на 23 грудня призначено вибори в нові об’єднані територіальні громади, з них 45 – в 10 областях, де введено воєнний стан. Центрвиборчком і глава парламенту Андрій Парубій вже заявили, що проведення виборів неможливо через воєнний стан і зрив календарного плану підготовки до виборів. Президент Порошенко зі свого боку запропонував змінити законодавство для проведення виборів під час воєнного стану. Але станом на сьогодні так і не зрозуміло – чи пройдуть вибори чи ні.

Вся справа в Томосі

Водночас деякі експерти вважають, що президент може бути абсолютно щирим, і сенс воєнного стану дійсно не у відстроченні виборів.

“Це превентивні заходи влади, які вводяться для того, щоб запобігти можливим негативним наслідкам для влади, у зв’язку з отриманням томосу”, – говорить “Апострофу” політолог Кость Бондаренко.

Інше джерело “Апострофа” – депутат з найближчого оточення президента, з яким розмовляли не під запис – теж висловив думку, що всі дії російських прикордонників в Керченській затоці – добре продумана і проведена спецоперація Росії по зриву томосу. “Відразу ж після інциденту Путін подзвонив Ердогану. Упевнений, що серед іншого було сказано – ось бачиш, що вони творять, і ти їм допоможеш попри все це?”. Якщо це правда, то поки що спецоперація проходить не дуже успішно.

Але причина все ж у виборах

Утім, більшість експертів, опитаних “Апострофом”, все-таки впевнені в тому, що військовий стан розрахований під президентські вибори.

“Очевидно, що це політтехнологія, – сказав “Апострофу” політолог Петро Олещук. – У нас в країні склалася парадоксальна ситуація: досить довго, з різних політичних причин воєнний стан не вводили, але в той же час приймалися закони, які по суті забезпечували сурогат воєнного стану без його введення. Наприклад, закон про військово-цивільні адміністрації та інші схожі норми. А зараз навпаки: ввели військовий стан, а президент говорить про те, що необхідно прийняти законодавчі норми, які забезпечать проведення місцевих виборів в умовах воєнного стану. Тобто, тепер ми створюємо сурогат мирного часу в воєнному стані. В результаті, по суті нічого не змінюється”.

Фото: УНІАН

Але не менш важливе питання – чи зважиться парламент на пролонгацію особливого правового режиму ще на 30 днів, при якому терміни президентських виборів будуть зміщені.

“Така політична спокуса є завжди, – вважає політтехнолог Ярослав Макітра. – Звичайно, продовження воєнного стану могло б бути вигідно президенту, але одна справа – бажання, а інше – можливість і реальність. Щоб продовжити військовий стан ще на 30 днів, потрібна дуже вагома причина. Повинна бути, не дай бог, звичайно, більш потужна агресія з боку Росії, щоб парламент проголосував. Так, як виглядає ситуація зараз, в парламенті провести таке рішення буде неможливо”.

“Ефект несподіванки втрачений, і очевидно, що депутати готуються до цього варіанту, очевидно, що суспільство не до кінця розуміє цю ситуацію, як наслідок, особливої підтримки президента немає, тому шанси зробити все по закону – мінімальні”, – погоджується Петро Олещук.

Але навіть якщо вагома причина і знайдеться, президент стане заручником власної політичної гри.

“Якщо щось станеться, наприклад, на лінії розмежування, в Азовському морі або ще десь, Росія тут же отримує козиря в руки для того, щоб сказати: ось бачите, це провокація з боку України, щоб продовжити воєнний стан”, – резюмував Кость Бондаренко.

Андрей Василенко: Конфликт в Азовском море – это «договорняк» Порошенко, Медведчука и Путина

Запорожец Андрей Василенко – предприниматель, который занимается бизнесом в родном городе с 1987-го. Он – владелец некогда крупнейшей городской службы такси «Макс-такси», которой доверяли тысячи горожан. После начала военных действий в стране Андрей Василенко оставил бизнес, ушел добровольцем на фронт (позже воевать ушел и его сын Алексей) и прослужил на Донбассе несколько лет. «РЕЗОНАНС» встретился с ветераном АТО и поинтересовался его мнением о провокации в Азовском море и введении военного положения.

– Андрей, как вы прокомментируете захват украинских кораблей россиянами возле Керченского пролива?

– Знаете, какой была первая мысль, когда в понедельник утром я услышал обо всех этих событиях в Азовском море? Подстава. По радио и ТВ я слышу обволакивающие, мягонькие трактовки этой ситуации. Но сейчас я скажу жесткие вещи.

Мое мнение – это был «договорняк» Петра Порошенко, Владимира Путина и его кума Виктора Медведчука. Благодаря вам, журналистам, мы знаем, что Медведчук ездил ночью в администрацию Порошенко. Я же к вам ночью не езжу домой, а у них есть такая потребность. О чем они там могли говорить?

Моя интуиция и армейский опыт подсказывает, что Порошенко, Медведчуки Путин договорились разыграть следующею «схему»: подойти к Керченскому проливу на кораблях, пострелять для картинки без жертв, после чего корабли должны были поехать дальше, чтобы в Украине запустить информационный повод, ввести военное положение и отменить выборы президента. Уверен, что с фракциями парламента была похожая договоренность – отодвинуть выборы президента и выборы парламента.

Такие «междусобойчики» с Путиным разыгрывают с первого дня войны. С первого дня президентства Порошенко. Давайте подумаем, почему отпустили всех арестованных ГРУшников? Двоих, которых показывали по телевизору, на Савченко обменяли. Правда, потом посадили ее в тюрьму… Торговля, контрабанда, «ахметовские» составы с углем, которые идут оттуда в Украину – но это уже отдельный разговор.

– Но ведь все получилосьсовсем по-другому…

Петр Порошенко плевать хотел на вас, на меня, на всех украинцев, на тех, прямо скажем, детей, которые были невооруженными в этих судах. Хотели сделать небольшой инцидентик, который стал бы известным на весь мир. Сегодня каждый день ранят и убивают наших ребят на фронте, но это уже не информационный повод и для Порошенко ничего не значит.

Но он не смог перехитрить Путина. Президент России одновременно играет в шахматы, шашки и Чапаева. Он играет подло. Договоренность нарушили, Путин все сделал по-своему, по-бандитски, и максимально использовал эту ситуацию с выгодой для себя. Ситуация в Азовском море – это преступно подло. Отправить две, изготовленные на заводе Порошенко маленькие лодки и буксир – они же не бронированные, на самом деле! – по Черному морю через Россию. Президент что, не понимал, такие будут проблемы? Молодых моряков просто сдали!

Вот так выглядит позиция всей вертикали украинской власти. На эту «операцию» отправили не спецназ, не подводных диверсантов, а нестрелянныхдетей. Самою юному было 19 лет! Некоторые из них пели гимн во время захвата Крыма. Эти морячки, когда уходили с Севастополя в Украину,верили, что родина их поймет и обучит, что они будут уважаемым крымчанами, которые не предали свою страну. Но власть таким отношением убила в людях веру в свою страну.

Знаешь, кто ухаживал за этими ребятами в крымском суде? Крымские татары. Они принесли одежду, деньги, нашли адвокатов, потому что «держава» не захотела помогать. Пленных украинская власть просто бросила – сначала под танк, а теперь в тюрьму. Эти ребята уже в Москве, в тюрьме в Лефортово.

– Вы считаете, что Порошенко и не собирался выигрывать в этой войне?

– У украинского президента с первого дня войны не было никаких планов по-настоящему усиливать оборону страны. Я говорю это, как бывший военнослужащий, участник АТО. У него был лишь один план – запустить свою диктатуру и остаться президентом.

Наши «парламентарии», которые вчера были никем, а сегодня стали богатыми людьми с проданной дьяволу душой, конечно, согласились на его план – остаться в «шоколаде» на годик дольше. Все уже забыли, какой парламент принял бюджет. Это же ужас! Бюджет полного обнищания. Нет ни одного слова о бизнесе. Все цивилизованные страны существуют благодаря бизнесу.  Но пока только европейский бизнес и использует наших трудолюбивых людей. В бюджете на 2019-й год на реабилитацию 1,5 миллиона участников АТО заложено 150 миллионов. Для сравнения: на функционирование Верховной рады – миллиард. Как это может в голове укладываться?

То, что произошло в нашей стране на этой неделе – это измена родине, глупость. Главный украинский олигарх – это президент. Предательство – самое яркое выражение, которое обозначает то, что с нами делает кучка олигархов и их приспешников.

Депутаты должны были проголосовать за 60 дней военного положения. Но так не вышло. Почему? Среди дураков в парламенте есть продуманные и хитрые люди, которые знают Петра Порошенко давно и хорошо. Они поняли, что за 60 диктатуры он разденет их до нитки, поэтому и уменьшили срок до 30 дней. Европа тоже подключилась, потому что им посреди Европы достаточного одного диктатора, как Лукашенко в Беларуси. Теперь Порошенко теперь не будет спать 30 дней, думать, как продлить срок и утвердить свою диктатуру.  Сложно представить, что он придумает.

– Вы думаете, глава государства готов на еще одну провокацию?

– Во время выступления в парламенте президент оговорился. Он заявил, что введение военного положения не означает обострения конфликта и начала масштабных военных действий. Это же само по себе казуистика! Какой смысл – вводить военное положение в стране и ничего не делать? Я не исключаю: чтобы ввести полноценное военное положение, может произойти провокация. Начнется наступление на Донбассе, заберут еще 20-30 пленных, убьют несколько людей. Для Порошенко и его людей – это небольшие потери, лишь бы дать повод продлить военное положение и закрепить свою диктатуру.

– Вы согласны с мнением, что Украина не сможет без помощи международных партнеров победить в этой войне?

– Все «эксперты» говорят, что Россия очень сильна, что мы не сможем победить ее в войне, что нам нужна помощь Европы. Если бы на самом деле хотели – объединились и справились. Условно говоря, если бы ввели военное положение в 2014-м году. Да, возможно, было бы больше крови. Но ни одному народу еще не удавалось добиться свободы без крови, как кощунственно это бы не звучало. Так всю жизнь воюют в Израиле, так воюют чеченцы.

В истории – тысячи примеров, когда маленькое войско побеждало огромную армию. Начиная с легендарных 300 спартанцев и до сегодняшнего дня. Маленькая израильская армия стоит против всего арабского мира. А почему? Потому что сын премьер-министра – лейтенант спецназа. А где дети Порошенко? В Европе. Я смею утверждать, что Россия – слаба. У них нет внутреннего содержания. Украина тоже слаба, но внутри нас – казацкий дух. Поэтому мы можем победить в этой войне.

Почему раньше не ввели военное положение? Никто не собирался воевать. Тем, кто сидит у нас при власти, это чуждо. Они не понимаю, что такое получать по морде и давать ответку. Давай посмотрим, как они росли? Кем был, например, наш генеральный прокурор Юрий Луценко – сыном секретаря Тернопольского облкома партии. Думаете, он защищал себя от хулиганов, дрался за девушку? Нет. И так любой из руководства страны. Петр Порошенко – торговец третьем поколении. Кем бы он себя не называл, сколько раз перед камерами не выходил в военной форме и перерезал ленточки, Порошенко – это торговец, который взял на себя то, что не может осилить.  От него уже отказались все мировые лидеры, для Путина наш президент – пустое место.

В 2014-м году ко мне приходили знакомые и говорили, что нужно голосовать за Порошенко, потому что он богатый, а значит не будет воровать, и быстро закончит войну. Но он ведь не Билл Гейтс и не Илон Маск, а обычный торговец, чей отец – дважды судимый за расхищение социалистической собственности.

Если бы Порошенко ввел в 2014-м году военное положение, он должен был, как настоящий главнокомандующий, возглавить армию и вынести ставку главнокомандующего в АТО, например, в Дебальцево или Курахово. Ни одна военная компания, даже оборонительного характера, не проводится без выноса ставки максимально близко к линии фронта. У Порошенко должен начинаться день с изучения ситуации на Донбассе, а что он делает – выезжает во львовский учебный центр и вешает лапшу детям, которые там учатся. Я уповаю, что бог смилостивится и позволит руководить страной и управлять нашими территориями честным, профессиональным людям с совестью, независимо от их возраста и пола. К сожалению, среди бандитов 90-х было больше добропорядочных людей, чем в нынешнем парламенте.

REZONANS.NEWS
03.12.2018

 

Ми з точністю до міліметрів знаємо, що відбувається з Кримським мостом – Георгій Тука

Заступник міністра про полонених українських моряків, воєнний стан і те, що відбувається на Донбасі

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука  розповів НАРОДНІЙ ПРАВДІ, як не потрапити в путінську пастку у справі військовополонених моряків, чому на Донбасі нічого не змінилося після введення воєнного стану та звідки Україна з точністю до міліметрів знає про проблеми Кримського мосту.

– 6 грудня збирався урядовий комітет, розкажіть, будь ласка, що там відбувалося?

– Обговорювалися нові санкції, які Україна готує для Російської Федерації. Більше сказати не можу, вся процедура введення санкцій загрифована, це секретна інформація.

– Нещодавно Україна нагадала країнам, які підписали Будапештський меморандум, про їх зобов’язання. На вашу думку, які міжнародні кроки потрібно робити після захоплення українських моряків у Чорному морі?

– Зараз ми займаємося тим, щоб отримати доступ до наших моряків і домогтися їх звільнення (розмова відбулася до того, як український консул зустрівся із захопленими моряками, – НП).

Україні важливо не потрапити в путінську пастку в справі полонених моряків. Пастка полягає в тому, що наших хлопців збираються судити як порушників російського кордону. Нещодавно у Путіна заявили: Росія наших моряків розглядає тільки як порушників кордону, Росія не отримала ще жодного офіційного звернення з боку України, моряки можуть бути засуджені фактично як кримінальні злочинці

Ми будемо наполягати на тому, що наші хлопці – військовополонені, до них повинні ставитися згідно з нормами Женевської конвенції, можливо, ми задіємо міжнародний комітет Червоного хреста, щоб почати переговори про їх звільнення.

Я думаю, наш МЗС задіяв усі канали, напрямки, щоб пояснити світові, що сталося під час інциденту біля Керченського мосту. Мені навіть важко уявити, де ми зараз не проявляємо активності.

Ось тільки-но отримав повідомлення «надтерміново» від Міністерства закордонних справ: за тиждень приблизно в Брюсселі готується великий міжнародний захід, присвячений посиленню конфронтації. Доведеться туди їхати, відстоювати наші інтереси. Пояснювати нашим зарубіжним партнерам, «хто кому Рабинович»!

– Введення воєнного стану на Донбасі – які особливості? Що змінилося на пунктах пропуску, що змінилося для місцевих жителів і для військових?

– Абсолютно нічого не змінилося, всі КПВВ (контрольні пункти в’їзду-виїзду, – НП) працюють в стаціонарному режимі, так само, як і до введення воєнного стану. Про Луганську і Донецьку області взагалі не можна сказати, що там щось змінилося. Луганчани і донеччани вже звикли жити в умовах військово-цивільних адміністрацій.

– Який сенс у введенні воєнного стану на цих територіях?

– Є один нюанс. Військово-цивільні адміністрації здійснювали керівництво на рівні Луганської і Донецької областей, але були населені пункти, на які їх влада не поширювалася.

– Чи існують інструкції: як реагувати на провокації ворога в умовах воєнного стану? Адже від однієї іскри може розгорітися велика війна.

– Цими питаннями серед інших займаються штаби в тих областях, де введено воєнний стан.

Я розмовляв на урядовому комітеті з заступником міністра юстиції Денисом Чернишовим.

Він жартома розповів, як був присутній на засіданні одного з обласних штабів, і виявилося, що найбільш підготовленими до воєнного стану є заклади пенітенціарної системи – виправні колонії.

Насправді в колоній як у специфічних закритих установ давно розроблені чіткі вимоги, як реагувати на надзвичайні обставини, починаючи з бунту на зоні. У разі потреби вони знають, як швидко евакуювати колонію.

– Як у “ЛНР-ДНР” відреагували на воєнний стан?

– Їхня пропаганда відповіла бреднями та фейками: в Україні поліція ловить всіх чоловіків призовного віку на вулицях, усіх заганяють у військкомати; дітей змушують рити протитанкові окопи; також тепер не можна скористатися безвізом без печатки воєнкома.

– Нашої минулої зустрічі ви розкрили багато фактів із розвідданих. Що зараз, яка головна інтрига в «молодих республіках»? Чи тривають після “виборів” розборки?

– Щодо внутрішньої кухні – жодних. Після проведення так званих “виборів” розборок поки немає. Швидше краще сформулювати так: всі розборки відбулися «до», а «вибори» стали результатом попередніх розборок.

– Нещодавно ваше міністерство повідомило про дослідження щодо стану Кримського мосту, проведені з космосу. Там були вказані просідання ділянок мосту буквально в сантиметрах – що викликало критику і сміх в мережі. Як ваші фахівці проводили ці дослідження?

– Це не перші знімки. Ми вже публікували знімки і докази, що Крим перетворюється на пустелю, та щодо підприємства «Кримський титан».

Робили їх не ми, нам ці результати прийшли від західних партнерів. Супутники постійно моніторять цей район і за нашими заявками проводять вимірювання. До висновків про стан Кримського мосту дослідники дійшли на основі інтерферометричного методу – після дослідження критичних ділянок. Цей аналіз дозволяє проводити виміри з точністю до міліметрів і робити точні прогнози.

Метод описаний, він не є якимось «супер-пупер» секретним. Так що нехай собі сміються.

Розмовляв Ярослав Гребенюк

НАРОДНА ПРАВДА

 

 

“Це не країна, а помилка історії”: Путін влаштував у НАТО зухвалий скандал, у шоці були всі

Представники країн НАТО дивилися на Путіна з подивом

Президент Росії Володимир Путін у 2008 році на засіданні Ради НАТО-Росія намагався відмовити альянс від співпраці з Україною.

Про це розповів міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс на конференції в МЗС України, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

“Президент Путін як зазвичай намагався повчати союзників НАТО: “З ким ви співпрацюєте? З Україною? Це – не країна, це якесь штучне утворення, помилка в історії”, – процитував литовський міністр слова російського президента.

За словами Лінкявічюса, представники країн НАТО дивилися на Путіна зі здивуванням.

“Вони не могли повірити в ці слова, вони думали, що може щось не так зрозуміли”, – додав він.

Міністр нагадав, що на саміті-2008 у Бухаресті союзники офіційно підтвердили, що Україна стане членом блоку в майбутньому.

Раніше ми писали, що світ повинен ввести “Азовський пакет санкцій в якості відповіді Росії за агресію проти України. Таку думку висловив президент України Петро Порошенко.

Інтерв’ю опубліковано виданням The New York Times у статті “Путін повинен бути покараний”.

Також ми передавали, що голова об’єднаного комітету начальників штабів США Джозеф Данфорд відкрито попередив Росію про те, що американська влада за потреби готова до військової відповіді за агресію у Керченській протоці.

Практично одразу цю звістку підхопили більшість кремлівських ЗМІ: вони тиражують заяви місцевих політиків стосовно намірів США після дій в Азовському морі.

Крім того, американський генерал при цьому підкреслив, що США зобов’язані відреагувати. Пізніше член комітету Ради Федерації із міжнародних справ Сергій Цеков звинувачував американців у “войовничості”.

Російський політик наголошує, що такі дії “здатні призвести до серйозного конфлікту”. Натомість в США, за його словами,“здоровий глузд усе-таки переважає”.

Нагадаємо, Північноатлантичний альянс закликає Російську Федерацію негайно звільнити захоплених у полон українських моряків і кораблі ВМС України. 

Знай. ua писав, що Полторак пояснив, чому українці не відкрили вогонь у відповідь.

Нагадаємо, Ольга Курносова поділилася своїм прогнозом для Росії після смерті чинного президента Путіна. 

ZNAJ.UA
08.12.2018

 

 

Професор Зибертович: Російські агенти ввійшли в еліти Заходу, як у масло

Радник президента Польщі вказує, що Кремль доклав усіх зусиль, щоб зробити Європу пасивною, тим часом агресія Росії проти України – це цивілізаційна війна.
Проф. Анджей ЗибертовичПроф. Анджей ЗибертовичWojciech Kusiński/Polskie Radio
Радник президента Польщі, професор Анджей Зибертович, коментуючи атаку Росії на українські кораблі в Керченській протоці, наголошує, що після закінчення «холодної війни», і особливо після терактів з 11 вересня, Захід припустився фундаментальної стратегічної помилки, коли мова йде про діагностику загроз та побудову системи безпеки.

В ефірі телеканалу TVP Info професор зазначив, що Захід ігнорував загрозу з боку Росії, і визнав, що після закінчення «холодної війни» вже не буде ніякої загрози з її боку. Найбільшою загрозою Захід визнав тероризм, унаслідок чого більшість сил розвідки та контррозвідки були спрямовані на боротьбу з цим явищем.

А це, за словами радника президента Польщі, «призвело до того, що російські агенти, у тому числі агенти впливу, як у масло, ввійшли в еліти західних країн».

Професор Зибертович звернув увагу, що «ми маємо справу з обмеженими можливостями західного керівництва протистояти агресивній політиці. Це можна було затримати вже давно, якби не ота стратегічна помилка здійснена в процесі виходу з «”холодної війни”».

Участь у глобальній політиці відкрила Росії можливість псувати Європу зсередини. Використовуючи західну відкритість, «Ґазпром» підкупив цілу групу провідних експертів, підприємців та європейських політиків. Кремль доклав усіх зусиль, щоб зробити Європу беззубою, пасивною та млявою.

Ця стратегія виявилася дуже ефективною. Значні фінансові, матеріальні, інституційні та людські ресурси були спрямовані на реалізацію російської геополітичної стратегії. На Заході працює розгалужена мережа агентів впливу, які, за інтересами Росії (і за російські гроші) продовжують сіяти міжетнічну ненависть, викликають історичні та територіальні суперечки.

Кремлівська «армія тролів» заатакувала й Польщу, активно відбілюючи Путіна та його агресивну політику, – наголошує експерт.

«Росія не загрожує. Росія сама під загрозою. НАТО агресивне проти Росії», – таку риторику нащодень можна почути від політиків, політологів, експертів та журналістів, яких об’єднує одна спільна мета: реабілітація агресивної політики Кремля. Москва купує партії і політиків, – вказує професор Анджей Зибертович.

За останні двісті років, підбурювання поляків проти українців та українців проти поляків було головним інструментом російської імперської політики. Така політика швидко принесла плоди, – констатує радник президента Польщі.

Агресія Росії проти України – це цивілізаційна війна. Це екзистенційна війна. Війна з цінностями. Війна проти гідності та свободи, – вказує професор.

Якщо світове співтовариство не зможе зупинити Путіна в Україні, то в найближчій перспективі гібридна війна постукає у двері всіх європейців. У першу чергу це стосується поляків та народів країн Балтії, – прогнозує радник президента Польщі, Анджей Зибертович.

ПОЛЬСЬКЕ РАДІО
03.12.2018

 

 

Після війни Росії з Україною на морі у світі почнеться ядерна зима

Михайло Гончар про те, як НАТО має допомогти Україні

Україна після військової атаки Росії біля Керченської протоки та провокацій в Азовському морі звернулася до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації задля забезпечення повного дотримання зобов’язань і негайного припинення агресії РФ. Аналітик, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар в інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ пояснив, чому, залишивши без допомоги Україну, НАТО підштовхує низку країн до посилення ядерних програм, а світ – до справжньої “ядерної зими”.

Зневага до гарантій Меморандуму – поганий сигнал для багатьох країн

– Україна нагадала країнам, які підписали Меморандум, про їх зобов’язання (хоча кожен трактує ці зобов’язання на власний розсуд). На диво годі сподіватися – реакція, швидше за все, буде млявою. Проте всі усвідомлюють проблему, на яку вказав наш МЗС – і у Вашингтоні, і в Парижі, і в Лондоні. Зневага до власних гарантій – це дуже поганий сигнал, і не тільки для України. В першу чергу, це сигнал для країн, які піклуються про власну безпеку і для цього прагнуть обзавестися ядерною зброєю.

«Невтручання» НАТО б’є по міжнародному режиму нерозповсюдження ядерної зброї (згідно з Будапештським меморандумом, Росія, США і Велика Британія взяли на себе зобов’язання ніколи не застосовувати зброї проти України в обмін на відмову офіційного Києва від ядерної зброї. Але в 2014 році РФ порушила умови договору, анексувавши Крим і використавши військову силу на Донбасі, – НП).

Є вже приклади: Північна Корея веде переговори з Південною Кореєю, Китаєм, Японією, США. Їй пропонують відмовитися від ядерної зброї, натомість обіцяючи безпеку. А дипломати КНДР відповідають: «Ми вже знаємо ціну ваших «гарантій безпеки» – на прикладі України!»

Попереду – гонка ядерних озброєнь

– Так, можна сказати, що Північна Корея – країна-вигнанець, але стурбовані також так звані “порогові країни” (приблизно 36 країн, де проводяться інтенсивні ядерні дослідження, підготовка кадрів, будівництво АЕС та об’єктів ядерного паливного циклу, – НП).

Це Пакистан, Ізраїль, які по суті вже мають ядерну зброю. Пакистан цього не приховує, Ізраїль – «не підтверджує», але всі знають, що вони отримали ядерну зброю в обхід «режиму нерозповсюдження». І зараз ці країни шукають приводи, щоб легалізувати статус ядерних держав.

Також серед цих «порогових країн» – Іран і Саудівська Аравія. Араби спостерігають за Іраном, який активно озброюється, виробляючи ракети, і також працює над ядерною програмою. Саудівська Аравія розуміє, що не має дати слабину, бо останні півстоліття американські гарантії безпеки не спрацьовують. А грошей у арабів вистачає.

Тривога охопила Європу. По кому подзвін?

– І ще дуже важливо: на тлі того, що відбувається навколо України, і на тлі того, як на це реагує НАТО, тривога виникає і в європейських держав, зокрема – у Швеції.

Цього тижня в провідній шведській газеті Svenska Dagbladet вийшла стаття з назвою «Те, як НАТО поводиться з Україною — сигнал тривоги для Швеції».

Швеція не входить в НАТО, але бере участь у різних операціях з підтримки миру. В ситуації з Україною Швеція бачить позбавлення гарантій колективного захисту, передбачених статтею 5 Статуту НАТО. Шведська газета пише: «Не будучи членами альянсу, Україна і Швеція обидві позбавлені гарантій колективного захисту, які надає стаття 5 Статуту НАТО. У цьому сенсі виходить, що Путін може поводитися, як йому заманеться як в Азовському морі, так і на Балтиці.

Україна вимагає, щоб НАТО вислала свої військові кораблі в Азовське море і тим самим гарантувала українську безпеку та припинила подальшу російську агресію. Однак альянс бариться і, судячи з усього, надавати військову допомогу не має наміру. Для Швеції це попередження: ось що буває, коли ти всього лише країна-партнер, і в альянс не входиш».

Читайте також: Росія готується до війни та бере під контроль кораблі НАТО, під загрозою три моря – експерт Гончар

Раніше шведи вважали, що їм нічого не загрожує, як й іншим скандинавським країнам: вони і хороші відносини з Росією мали, і підпадали під «колективний захист» як члени Євросоюзу. Тепер вони вже не вірять, що провідні країни НАТО (США, Велика Британія, Франція) можуть забезпечити їхній захист, колективна система безпеки зруйнована або не працює. Звідси простий висновок: озброюйся хто як може, захищайся хто як може.

Тому, якщо на заяву МЗС України НАТО адекватно не відреагує, це ще більше посилить тенденції до гонки озброєнь.

А ми ще раз підкреслюємо: на російську агресію треба реагувати не стримуванням, а відсіччю. Американці стали нам давати зброю, Велика Британія після азовського інциденту відправила сто спецназівців, але цього недостатньо. Треба розуміти: цей подзвін не тільки по Україні – по них теж!

Записав Ярослав Гребенюк

НАРОДНА ПРАВДА

Українському флоту дозволили відкривати вогонь на ураження: нові правила у морі

Закон встановлює статус і визначає правовий режим прилеглої зони України
Українському флоту дозволили відкривати вогонь на ураження: нові правила у морі

Верховна Рада ухвалила суттєві зміни в роботі Морської охорони Державної прикордонної служби – тепер зброю кораблів та катерів дозволили використовувати без попередження у разі загрози вторгнення.

За закон “Про прилеглу зону України” (№ 8361) проголосували 244 народних депутата. При цьому відбулося кілька переголосувань, так як не вистачало необхідних 226 голосів. Закон встановлює статус і визначає правовий режим прилеглої зони України.

 Прилегла зона України – це зона відкритого моря, що прилягає до територіального моря України, зовнішня межа якого знаходиться на відстані не більше 24 морських миль, відрахованих від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України.

Коли можна застосовувати зброю без попередження?

Прикінцевими положеннями закону передбачено, що зброя кораблів і катерів Морської охорони Державної прикордонної служби України може застосовуватися без попередження з метою: відбиття збройного нападу та вторгнення на територію України озброєних військових груп і злочинних угруповань; припинення збройних конфліктів та збройних провокацій; для відбиття нападу (надання допомоги для відбиття нападу) на кораблі (катери) та суду Державної прикордонної служби України або інші судна України; для припинення збройного опору.

Під час час безпосереднього залучення до здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії в Донецькій і Луганській областях підрозділи, кораблі і катери уповноваженого органу мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку.

Уповноважений орган, який забезпечує недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України в її прилеглої та виключної (морської) економічної зони, може зупиняти судна, якщо вони порушують міжнародні норми.

Законом передбачено право переслідувати судно, яке порушило законодавство України, по гарячих слідах з метою його затримання і притягнення до відповідальності відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року. Право на переслідування припиняється, як тільки переслідуване судно увійде в територіальне море держави, під прапором якої плаває судно або будь-якої третьої країни.

Дивіться: в Україні запровадили воєнний стан в 10 прикордонних областях

Нагадаємо, російським чоловіками заборонили в’їзд в Україну у зв’язку із запровадженням воєнного стану.Як повідомляв “Знай.ua”, керівник ВМС запропонував РФ обміняти себе на полонених російських моряків. Також “Знай.ua” писав, президент РФ Володимир Путін заявивпро відновлення розробок ракет, заборонених Договором про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

ZNAJ.UA

Порошенко розповів, коли радий буде зупинити закон про воєнний стан

Воєнний стан, нагадав глава держави, було оголошено через агресивні дії РФ в Азовському морі.

Президент Петро Порошенко заявив, що воєнний стан в Україні може бути скасовано в разі деескалації ситуації та звільнення захоплених Росією моряків і кораблів.

Про це він сказав в інтерв’ю France 24.

За словами Порошенка, РФ повинна забрати свої війська, які перебувають на українсько-російському кордоні, а також прибрати з Азовського моря велику кількість військових кораблів. Адже саме через це, зауважив Порошенко, в українських прикордонних з Росією областях було запроваджено воєнний стан.

“І ми будемо раді зупинити закон про воєнний стан, коли відбудеться деескалація ситуації”, – наголосив глава держави.

Окрім цього, Порошенко заявив про готовність до зустрічі у Нормандському форматі на рівні політичних радників для деескалації ситуації.

“Ми, безумовно, візьмемо участь у зустрічі Нормандського формату на рівні політичних радників, на яку ми ставимо термінове питання – вимогу до РФ повернути наших військових, кораблі та відкрити Керченську протоку”, – зазначив глава держави.

Порошенко назвав захоплення українських моряків російськими військовими у нейтральних водах “брутальним порушенням міжнародного права і може мати подальші наслідки”.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко стверджує, що президент Росії Володимир Путін уже тиждень відмовляється відповідати на його запити про пряму телефонну розмову в будь-якому форматі.

UA 1
03.11.2018

Атака Росії у морі: з’явився висновок дослідників Bellingcat

Дослідницька група Bellingcat проаналізувала атаку Росії на українські кораблі біля Керченської протоки та прийшла до висновку, що по катеру “Бердянськ” МВС ЗС України найбільш ймовірно стріляли у нейтральних водах.

Про це повідомляє НАРОДНА ПРАВДА.

“На основі відеоматеріалів з геолокацією, українські кораблі дійсно входили у територіальні води, які Росія вважає своїми, як поблизу Криму, так і поблизу материкової Росії у Керченській протоці. Проте, Україна стверджує, що це було юридично допустимо в зв’язку з угодою 2003 року між двома країнами”, – повідомили у Bellingcat.

Дослідники стверджують, що український буксир “Яни Капу” навмисно протаранили щонайменше чотири рази протягом години.

“На основі інформації, наданої ФСБ Росії, яка, стрілянина по “Бердянську” найбільш ймовірно сталася у міжнародних водах”, – додали у Bellingcat.

Експерти звертають увагу на опублікований ФСБ Росії знімок, який вказує на те, що “Бердянськ” перебував за 22,72 км від узбережжя Криму і більш ніж у 500 м за межами вод, щодо яких Росія заявляє претензії як на свої територіальні води, коли він потрапив під вогонь.

НАРОДНА ПРАВДА

Теорія паніки: хто й навіщо скористається небезпекою воєнного стану?

Запровадження воєнного стану водночас створює чудове підґрунтя для двох взаємовиключних процесів. Ідеться про стрімке поширення фейків та паніки серед населення, а з іншого боку, передумов для створення максимально контрольованого інформаційного порядку денного.

І до одного, і до іншого процесу ані українці, ані влада виявилися не готовими. Здавалося б, під час воєнного стану мали би бути описані чіткі інструкції, як діяти в тій чи іншій ситуації, відповідаючи на інформаційні загрози. Натомість у соцмережах поширюється дезінформація, яка поволі впливає на настрої громадян.

Першою жертвою ситуативних панічних настроїв українців стала національна валюта. Курс гривні почав втрачати позиції вже наступного дня після того, як в Україні заговорили про можливість запровадження воєнного стану. Втім, серйозного ажіотажу поки що не спостерігається: курс гривні коливається в коридорі 28,10-28,20 гривні за долар, а об’єктивних факторів для подальшого стрімкого знецінення гривні поки немає. Ситуацією з «розігріванням» курсу нацвалюти скористаються спекулянти, повідомили в Нацбанку.

Хто й для чого використовує чутки, як на них реагують українці та яких наслідків чекати?

Панічні припадки

Наразі найбільше чуток з приводу воєнного стану поширюється саме в соціальних мережах та за допомогою різноманітних месенджерів. Джерело атак – мешканці та користувачі інтернету в 10 областях України, в яких оголосили воєнний стан.

Найчастіше для інформаційних атак із метою поширення паніки використовують 5 основних тематичних напрямків – імовірність зростання цін, дефіциту товарів, безладів та мародерства, доступу до майна та житла громадян, питання з мобілізацією.

Всі ці ймовірні небезпеки були спростовані як центральною, так і регіональною владою. Втім, у сучасній історії України вже було кілька неконтрольованих «панічних припадків».

Усі вони припадають на середину 2000-х років. Вперше серйозна паніка наздогнала українців у 2009-му році в зв’язку з поширенням інформації про так звану «епідемію свинячого грипу». Тоді в аптеках українці масово скуповували пов’язки на обличчя та різноманітні ліки. Особливо популярними були начебто найефективніші ліки «Таміфлю», які швидко стали дефіцитом й придбати які можна було за шалені гроші на «чорному ринку».

У 2010 році українці почали масово скуповувати гречку – крупа стрімко подорожчала на тлі новин про її дефіцит. Логіка «панічних атак» переслідує українців і під час будь-яких негативних новин про вітчизняну економіку – на цьому тлі громадяни починають масово скуповувати валюту, що ще більше розігріває настрої спекулянтів.

Наразі слід відзначити, що крім поодиноких випадків, суттєвих ознак паніки не спостерігається. Вочевидь, черговий інформаційний фейк російської пропаганди про брак кухонної солі виглядає для наших громадян занадто неправдоподібним.

Теорія поширення чуток

Чутки як політична технологія можуть використовуватися з різною метою. Перш за все це один із найбільш ефективних каналів передачі інформації. Але якість цих самих фейків – окреме питання, що потребує ретельної підготовки.

Наразі інформація, яка останнім часом поширюється в соцмережах для нагнітання паніки, має ознаки інформаційної диверсії. Втім, не знаючи місцевої специфіки, фейки та чутки можуть поширюватися в соцмережах досить ефективно, але навряд чи призведуть до якихось наслідків. Наскільки ефективною буде робота з протидії фейкам, настільки стабільною й керованою буде ситуація під час воєнного стану.

У цьому питанні керівну роль на себе має взяти держава – по-перше, вести постійну роз’яснювальну роботу через офіційні джерела (офіційні сайти, ЗМІ, сторінки в соцмережах), по-друге, це контрдиверсійну діяльність із виявлення та придушення джерел поширення неправдивої інформації. Із цим наразі проблема, адже перед тим, як оголошувати воєнний стан у регіонах, при відповідних органах влади (чи військових частинах) мали би бути створені ефективні команди (центри) з протидії інформаційній війні та поширенню фейків. Громадянам потрібно пояснювати, як правильно аналізувати й шукати потрібну достовірну інформацію, а крім цього, виявляти джерела поширення ворожої пропаганди.

Політичний компонент

Однак більш складною виглядає ситуація, коли фейки мають дуже сприятливе тло, їх поширенню ніхто не протидіє, й узагалі вони можуть мати цілком вітчизняне походження.

Річ у тім, що воєнний стан оголосили в тих областях (окрім Вінницької), де переважають проросійські настрої. Це основний електорат «Опозиційного блоку» й партій на кшталт «За життя» Рабіновича-Медведчука. За 30 днів воєнного стану поширення панічних настроїв може бути використане з політичною метою – щоб схилити на свій бік певну частину громадян.

Досі до проблеми контрпропагади та кібербезпеки на державному рівні не поставилися з усією серйозністю. Адже досі не зрозуміло, до сфери компетенції якого відомства належать профілактика та реагування на такого роду явища. Очевидно, що протидіяти таким викликам мали б одночасно в 4 відомствах: Міністерстві внутрішніх справ, Міносвіти, Міністерстві інформації та СБУ. Для цього варто було б створити спільний координаційний центр. Натомість «кураторів» дедалі частіше виявляють саме небайдужі громадяни, які намагаються попередити таку злочинну діяльність власними зусиллями.

Зараз частина мереж із поширення фейків перебуває й у руках спритних кіберзлочинців, які за гроші зацікавлених сторін можуть спробувати «розхитати» ситуацію, використовуючи саме технологію чуток та запуску паніки.

На жаль, знаходити й знешкоджувати таких злочинців у нас эфективно так і не навчилися. Тому наступні 29 днів воєнного стану можуть стати справжнім випробовуванням для українців, коли легше просто не заходити до своїх профілів у соцмережах і намагатися отримувати потрібну інформацію лише з перевірених офіційних джерел. Схоже, що завдання з інформаційної профілактики, завдяки якій ми мали б підготуватися до такого роду війни, було провалене. І прогнозувати, що стане спусковим гачком для підняття паніки, вкрай складно навіть досвідченим спеціалістам.

Залишається лише сподіватися на здоровий глузд і пильність самих українських громадян.

Олександр Радчук, політолог
Спеціально для «Слова і Діла»

Парламент Британії стурбований зв’язками Порошенка з Медведчуком

Британський депутат Мартін Докерті-Х’юз (Шотландська національна партія) закликав уряд вивчити зв’язки президента України Петра Порошенка з кумом президента Росії Віктором Медведчуком.

Про це повідомляє офіційний веб-портал парламенту Великої Британії.

Читайте також: В Україні офіційно почав діяти воєнний стан

Мартін Докерті-Х’юз виступив з відповідною заявою напередодні у ході екстрених дебатів з приводу загострення ситуації в Азовському морі через агресію РФ. Депутат додав, що на тлі незаконних та аморальних вчинків Російської Федерації в Україні президент України “фліртує з воєнним станом”.

Читайте також: Про що можуть говорити Президент України та кум президента Росії

Депутат, запевнив, що зв’язки між президентом України та кумом президента Росії Віктором Медведчуком будуть розслідувати. Крім того, депутат додав, що Велика Британія спонукатиме іншу частину Європейського Союзу до спільних дій та забезпечення посилення санкцій проти Російської Федерації.

До слова, президент України Петро Порошенко та кум Путіна Віктор Медведчук регулярно часто проводять таємні зустрічі. Про це дізналися журналісти-розслідувачі програми “Схеми”. До того ж, зустрічаються політики як у приміщенні Адміністрації Президента, так і вдома.

Для чого Медведчук їздить до Порошенка?
  • Для обговорення бізнес-інтересів
  • Для вирішення політичних питань
  • Для обговорення долі політв’язнів
  • Ваш варіант (пишіть у коментарях)

Нагадаємо, за версією української сторони, Росія після зухвалої атаки в Азовському морі на кораблі ВМС захопила 23 українських моряків. Наразі відомо імена 18 з них. Також у РФ переконують, що у результаті обстрілу вищезазначених суден нібито “зазнали легких поранень” троє українських військових. Водночас країна-агресор заявила, що усі постраждалі внаслідок нападу українські моряки отримали всю необхідну медичну допомогу.

Що сталося в Азовському морі та чому це отримало такий резонанс? 25 листопада Росія вдалась до відвертої агресії в Азовському морі. Прикордонний корабель РФ протаранив рейдовий буксир українських військових. При цьому командування ВМС України наголошує, що два малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир ВМС ЗСУ переходили з порту Одеси до порту в Маріуполі планово та відповідно до міжнародних норм.

Росія не забарилася з реакцією. У Федеральній службі безпеки РФ заявили, що українські військові кораблі “неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ” і продовжили рух до Керченської протоки.

Попри це група кораблів ВМС України продовжила свій шлях до Маріуполя. Щоправда, вже під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських воїнів зазнали поранень. Також Росія захопила два українських судна.

Згодом у Кремлі такі кроки пояснили тим, що Україна здійснила провокацію – до прикладу, коли російська сторона, зокрема, вимагала негайно зупинитися, українські кораблі нібито жодним чином не реагували та здійснювали небезпечне маневрування. Також у відомстві заявили, що під час конфлікту біля Керченської протоки на українських кораблях начебто розгорнули артилерійські установки, підняли їх на 45 градусів і направили у бік російських кораблів.

24 канал
28.11.2018

 

Ігор Смешко: “Підла гра двох подібних авторитарних режимів”

HARD – Ігор Смешко

HARD з Влащенко🔸 Гість: Игорь Смешко, екс-голова СБУ, лідер партії "Сила і Честь"▪ Напад на українські кораблі в Азовському морі: необачність України чи черговий наступ Росії? ▪ Якими будуть наслідки? ▪ Що від нас приховують та кому це вигідно? #ZIK #HARDзВлащенко

Опубліковано Телеканал ZIK Понеділок, 26 листопада 2018 р.

HARD – Ігор Смешко
Телеканал ZIK
26.11.2018·

HARD з Влащенко
🔸 Гість: Игорь Смешко, екс-голова СБУ, лідер партії “Сила і Честь”

 Напад на українські кораблі в Азовському морі: необачність України чи черговий наступ Росії?
 Якими будуть наслідки?
 Що від нас приховують та кому це вигідно?

 

Напіввоєнний стан: що буде з виборами в 2019 році?

Вперше в історії незалежної України на теренах нашої держави запроваджується воєнний стан. Щоправда, поширюватиметься він не на всю територію, а лише на низку прикордонних із Росією областей, крім того, зоною потенційної небезпеки в РНБО визначили й невизнані території так званої «ПМР», яка межує з Вінницькою та Одеською областями.

Звісно, применшувати небезпеку у війні з набагато сильнішим ворогом не варто. Тим паче, коли вперше з часу гібридної агресії в 2014 році Росія атакувала українські кораблі власними ВМС. Тобто пішла на відкритий акт агресії, пояснюючи це тим, що наші військові кораблі начебто з порушеннями зайшли в територіальні води Росії.

Наразі маємо суттєві наслідки як у внутрішньополітичній ситуації, так і у дипломатичній площині. Увесь день після подій в Азовському морі українців непокоїли досить логічні запитання. Чому воєнний стан потрібно запроваджувати саме зараз, коли РФ хоч і приховано, але здійснювала свою агресію й раніше? Чому на 60 днів, а потім – на 30? Що означатимуть для пересічного українця такі зміни в житті? Що буде з економікою? Що буде з виборами президента? І багато інших.

Воєнний стан: чи будуть вибори та як працюватиме парламентВРУ 26 листопада збереться на позачергове засідання, щоб розглянути питання запровадження воєнного стану в країні. Ситуацію обговорили з експертами.

Звісно, і в Адміністрації президента, і в РНБО цілком логічно пояснюють необхідність запровадження воєнного стану. Прямий напад на українських моряків, які виконували свої безпосередні обов’язки й слідували за маршрутом до своєї бази в Азовському морі. До того ж у своєму рішенні про оголошення воєнного стану і президент (він же головнокомандувач), і РНБО посилаються ще й на розвідувальні дані, які свідчать про зростання військової небезпеки з боку північного сусіда.

Втім, з точки зору внутрішньополітичної ситуації, історія із запровадженням воєнного стану – це той самий «чорний лебідь», який уже перемішав усі політичні розклади напередодні виборчого сезону в 2019 році. Спробуймо проаналізувати, що саме відбуватиметься з виборами президента з точки зору саме політичної логіки поведінки основних гравців.

Вийти з цугцвангу

Як би в подальшому не розгорталися події довкола запровадження воєнного стану, всі політичні гравці всередині України зрозуміли одне – реальність повномасштабної війни з РФ є набагато сильнішим фактором за будь-які інші негаразди. І українці в своїй більшості передусім бажають бачити рішучі кроки з гарантування їхньої безпеки.

Саме тому рішення чинного президента про запровадження воєнного стану – сильний крок перед обличчям реальних загроз. Звісно, до всієї ситуації довкола нападу на українських військових наразі більше запитань, ніж відповідей. З іншого боку, Петро Порошенко в поліфонії критики в переддень президентської виборчої кампанії показав, хто залишається головнокомандувачем і за ким останнє слово.

Глава держави поки що елегантно вийшов із дискусії довкола ймовірного перенесення дати президентських виборів, поступившись у термінах запровадження воєнного стану. Якщо 60 днів могли стати цілком реальною загрозою зриву виборчого процесу, то 30 днів – такою вже не є. А що буде після 30 днів воєнного стану, поки що не відомо. Дуже небезпечний «горизонт планування» для решти потенційних кандидатів у президенти.

Навіщо Путін пішов на ескалацію в Азовському морі?ВРУ збереться на позачергове засідання, щоб розглянути питання запровадження воєнного стану в країні. Ситуацію обговорили з експертами.

Команді президента, незважаючи на серйозність ситуації з нападом РФ, вдалося досягти двох вкрай необхідних ефектів. По-перше, вийти з дискурсу про рейтинги, які постійно падають, та докорінно змінити порядок денний. Війна – справа серйозна, тож говорити про решту загроз може бути цілком не на часі. І головне, що суспільство зрозуміє таку логіку, бо вона проста та стосується кожного. По-друге, паралельно команді президента вдалося «взяти на гачок» загальну передвиборчу ситуацію в Україні. Тепер спектр сценаріїв розвитку подій настільки різноманітний, що з виборами можна моделювати будь-які ситуації.

Зовнішній дипломатичний фронт

Разом із рішенням про запровадження воєнного стану Верховна Рада 298 голосами проголосувала за призначення виборів президента на 31 березня 2018 року. Втім, навіть після ухвалення цього рішення ймовірність перенесення виборів залишається – прогнозувати ворожі наміри ніхто не береться.

Втім, навіть за реальної загрози повномасштабної війни, які нависають над Україною вже понад 4 роки років, раніше це не ставало приводом для перенесення виборів. Звісно, такі рішення не ухвалюються без попередньої підготовки. Наразі, крім внутрішніх гравців, у необхідності перенесення виборів через загрозу війни потрібно буде переконати й увесь світ – особливо західних партнерів із демократичних країн.

Поки зовнішньополітична ситуація для України є сприятливою. Завдання мінімум є цілком реальним для виконання – звернути увагу світу на ситуацію в Азовському морі й переконати запровадити ще більші санкції щодо Росії. Майже всі демократичні країни, які підтримують Україну, засудили застосування сили ВМС Росії проти українських кораблів у Азовському морі.

Воєнний стан: що буде з курсом та чи надасть кредит МВФУ разі запровадження воєнного стану робота банківської системи України порушена не буде, говорять в НБУ. Про економічні наслідки в разі ВС поговорили з експертами.

Пояснюючи світу всю серйозність ситуації, в українському МЗС натякають на секретні дані розвідників, деталі яких не розкриваються. Однак основний зміст оприлюднив міністр зовнішніх справ Павло Клімкін. Зокрема, він повідомив, що в Росії є плани як щодо захоплення Маріуполя та узбережжя Азовського моря, так і подальшого просування вздовж південних областей України аж до невизнаного Придністров’я задля розчленування України.

Цікаво, що попри всі заяви світових лідерів і запровадження воєнного стану в низці прикордонних областей із Росією, Україна поки що не наважилася на офіційне розірвання дипломатичних відносин. Зважаючи на риторику Росії та безпосередні агресивні дії держави-сусідки, цей крок видається найбільш логічним. Але керівництво держави так на нього й не наважилося.

Політична опція воєнного стану

З огляду на те, що воєнний стан запроваджується лише на частині території України, основні права українців не зазнають утисків, вибори поки не переносяться, а дипломатичні відносини з Росією не розірвані, залишається лише припускати, яку саме політичну користь може принести подібні маневри. Звісно, з точки зору оборони та національної безпеки таких питань не виникає – крок абсолютно необхідний і логічний. Втім, режим «напіввоєнного стану» буде незрозумілим для багатьох українців. Адже не можна реагувати на агресію чи готуватися до нападу потенційного ворога лише наполовину.

Експерт-конституціоналіст розповів, чи скасують вибори після запровадження воєнного стануЕксперт з конституційного права розповів, чи будуть скасовані вибори президента після впровадження воєнного стану.

Наразі в політичному плані противником ідеї запровадження воєнного стану прогнозовано стала фракція «Опозиційного блоку» та інші політики з проросійського табору. Воєнний стан мобілізовує виборців як у таборі Петра Порошенка, так і в таборі тих, хто найбільше говорить «ми за мир», тобто того ж самого Юрія Бойка. А ще близкість такої загрози змушує громадян швидше визначатися зі своєю позицією – багато потенційних виборців решти кандидатів у президенти, які сумнівалися, кого саме обрати, зроблять свій вибір на користь позиції переконливіших аргументів.

Непереливки в найближчі місяці буде й іншим до цього часу рейтинговим кандидатам – Юлії Тимошенко та потенційним висуванцям, «новим обличчям» Володимиру Зеленському та Святославу Вакарчуку. Останніх, з огляду на відсутність досвіду в політиці, взагалі не сприйматимуть серйозно в ситуації потенційних загроз, з якими зітикнулася Україна. А Юлії Тимошенко доведеться продемонструвати винахідливість, щоб «переважити» в інформаційному просторі всі заяви та дії чинного президента, новин від якого відтепер усі чекатимуть із додатковою непідробною увагою. Решта кандидатів узагалі «губляться» на тлі підняття ставок, які запропонував Петро Порошенко, запроваджуючи воєнний стан.

Олександр Радчук, політолог
Спеціально для «Слова і Діла»
27.11.2018

Воєнний стан: по кому вдарив Порошенко і що буде на Донбасі

Чи потрібний Україні воєнний стан прямо зараз?

У середу, 28 листопада (за іншими даними – вже з 26 листопада), вперше в історії України у десяти областях на тридцять днів буде введено воєнний стан. Анатолій Октисюк, експерт центру Democracy House, вважає, що це рішення вигідне насамперед президенту Петру Порошенку: воєнний стан все ще можна буде використовувати для перенесення термінів президентських виборів і навіть для скасування виборів в окремих регіонах.

Своєю думкою про те, що чекає на Україну в її новому статусі, Анатолій Октисюк поділився в інтерв’ю журналісту НАРОДНОЇ ПРАВДИ.

Читайте також: Воєнний стан в Україні введено: що це означає

– Як експерт я не бачу підстав, чому саме зараз Україні потрібно вводити воєнний стан. Так, на наші кораблі напали, це військова агресія, але раніше причин було набагато більше. Як пояснити суспільству, чому саме після захоплення двох катерів і буксира слід оголошувати воєнний стан, а не в 2014-2015 роках, коли йшли реальні битви?

Думаю, вся справа у президентських перегонах, що почалися.

Більшість кандидатів вже стартували, вклали ресурси та розгорнули штаби, а в президента ще й кіт не валявся. Його завдання – максимально відтягнути початок виборчої кампанії, виграти стратегічно час для розгортання свого штабу та виборчої сітки. Найкращий варіант – все далі зсувати дату виборів: дочекатися ефекту від «соціалки» та перерахунку пенсій для незахищених громадян, а також субвенцій для громади; дочекатися, поки пройде хвиля обурення «євробляхарів» і населення очухається від цін на газ. За весну і літо максимально розкачати свій рейтинг. А оскільки там вже не за горами наступні вибори, провести президентську і парламентську кампанії синхронно – восени 2019 року. І зайти на другий термін з більшістю мажоритарників.

І ось, як ми бачимо, в парламенті цю мету розуміють, їм важко погодитися на пропозиції Порошенка.

– Тоді для Тимошенко, Ляшка голосувати за це – божевілля, президент повинен про це знати. Значить, він знайшов способи вмовити незгодних. Вони злякалися громадського осуду?

– Так. Сьогодні в Україні ти або «кремлівський агент», або «патріот». Проти воєнного стану – автоматично перетворюєшся на агента Кремля. І ця ситуація – великий ризик для українських політиків, недарма кажуть: «Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове!»

– Загадка: «Легко ввести – та важко вивести? Воєнний стан!»

– Абсолютно точно. Коли прийде термін скасувати воєнний стан, Порошенку потрібно видати окремий указ. А він його, наприклад, не випустить. Я б на місці лідерів фракцій або парламентських сил не голосував за таке рішення. Це дуже небезпечний і тонкий лід. Президент запропонував початок дуже добре продуманої багатоходової комбінації.

– Виходячи з цієї логіки: шістдесят днів воєнного часу або тридцять – особливої ролі не грає. Чи введення воєнного стану лише в десяти областях.

– Абсолютно немає різниці. Адже багато кандидатів вже стартували. І нескладно знайти привід призупинити кампанію, заборонити агітацію, заборонити публічні заходи, прикрутити нелояльні ЗМІ. Може трапитися всяке: техногенна катастрофа, вибухи складів – усе це відволіче від виборів. А можлива й ескалація конфлікту: ми не знаємо, яку відповідь дадуть росіяни. Після концентрації військових сил в Приазов’ї, можливо, почнуться інциденти, зіткнення. Автоматично це відобразиться на Донбаській дузі нестабільності, можуть поновитися бої за Дебальцеве, адже, згідно з Мінськими угодами, Дебальцеве – українська територія. Може початися наступ на Тельманове, щоб вийти на російський кордон, відсікти від Азовського моря сепаратистський анклав. Маса варіантів, які зроблять воєнний час звичним.

Ще: ближче до виборів скасувати воєнний стан в одних областях, але в деяких регіонах – зберегти.

– Щоб не проводити там вибори взагалі?

– Так. Якщо взяти Херсон і Миколаїв – там сильні позиції в Тимошенко. В Одеській області – у Опозиційного блоку. Запорізька та Донецька області – це Ахметов, а значить, Ляшко. Це все – небезпечна гра. Ще раз кажу: з воєнним станом жарти погані. Всі стануть заручниками Порошенка, а він такий політик: зміняться обставини, і ти його вже не змусиш указ скасувати.

І ще один момент: це сильний удар по основних кандидатах, вони занурюються в невизначеність. Насамперед, по Юлії Тимошенко, потім вже не так складно обробити Зеленського, Бойка чи Вакарчука. Всі розраховували на нормальний термін, вже добряче витратилися, це сильно збиває темп кампанії, адже грошей немає ні в кого, вони є тільки в Порошенка та його команди можновладців. Якщо Порошенко на якийсь час відсуває кампанію, цього удару не потягнуть ні Тимошенко, ні інші.

Читайте також: Закриті наради щодо «ДНР-ЛНР» проходять у трьох містах, в Путіна є план – Георгій Тука

Розмовляв Ярослав Гребенюк

НАРОДНА ПРАВДА

Рада ввела воєнний стан: де та як діятимуть обмеження

Верховна Рада України ввела воєнний стан на 30 днів на території 10 областей України, які межують з територією РФ та невизнаним Придністров’ям — Вінницька, Луганська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Запорізька, Чернігівська, Херсонська — та внутрішніх водах керченської акваторії. Якщо буде широкомасштабна наземна агресія в Україні – воєнний стан буде запроваджено на всій території України — заявив президент Петро Порошенко.

На засіданні Ради національної безпеки і оборони Президент України Петро Порошенко обіцяв, що жодних обмежень прав і свобод громадян у межах воєнного стану не буде. Утім, указ містить значні обмеження конституційних прав і свобод громадян.

Отож насамперед, обмеження в умовах воєнного стану, запропоновані президентом, стосуються таких конституційних свобод:

Недоторканість житла. Можливе розквартирування військовослужбовців у квартирах приватних осіб (стаття 30 Конституції України).

— Таємниця приватності. Допускається збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди. Окрім цього, держава отримує право на порушення таємниці листування та телефонних розмов (стаття 31-32).

— Свобода пересування. Допускається порушення права на вільний вибір місця проживання та залишення території України (стаття 33 КУ).

— Свобода слова. В умовах воєнного стану може відбуватися обмеження прав щодо вільного збирання, зберігання та поширення інформації (стаття 34 КУ).

— Референдум. В умовах воєнного стану забороняється проведення референдумів (стаття 38 КУ).

— Мітинги і збори. Забороняється проведення масових акцій, мітингів, зборів та демонстрацій (стаття 39 КУ).

— Право власності. Держава отримує право розпоряджатися об’єктами права приватної власності з мотивів суспільної необхідності. В Конституції прописано, що відчуження такого права має бути попередньо і повно відшкодоване (стаття 41 КУ).

— Підприємницька діяльність. Держава отримує право на застосування потужностей приватних підприємств для роботи в оборонному секторі. Військовозобов’язані громадяни залучаються до військової служби (стаття 42-44 КУ).

— Освіта. Указом Президента під час воєнного стану може бути обмежене право на здобуття освіти (стаття 53 КУ).

Окрім цього, згідно із статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»військове командування в умовах воєнного стану може:

–         запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб;

–         встановлювати комендантську годину;

–         перевіряти документи та проводити огляд осіб;

–   усувати з посад керівників підприємств, установ та організацій за неналежне виконання вимог воєнного стану;

–         здійснювати евакуацію населення.

Окрім обмежень, на засіданні РНБО вночі 26 листопада Порошенко зазначав, що мобілізаціявійськовозобов’язаних не буде загальною. Вона стосуватиметься оперативного резерву першої черги. Відповідно до указу президента від 12 листопада 2014 року до такої категорії ймовірних призовників належать: резервісти та військовозобов’язані (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції та в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях), призначені для доукомплектування військових частин бойового складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку.

Тобто мобілізації стосуватиметься військових ветеранів, які або проходили військову службу в зоні проведення бойових дій або ж були звільнені з армії (колишні офіцери тощо), але перебувають в придатному для служби стані здоров’я.

Офіцери запасу, які є офіцерами запасу і не проходили служби в армії (наприклад, ті, що проходили навчання на військовій кафедрі) не підпадають під мобілізацію. Поки що.

Василь Пехньо
ГРОМАДСЬКЕ
26.11.2018

 

Війна на морі: ООН зруйнувала плани Росії в Радбезі

Постпреди Франції, Нідерландів, Польщі, Швеції та Великої Британії в Раді Безпеки ООН закликали Росію негайно звільнити затриманих українських моряків

У понеділок, 26 листопада, країни-члени Ради Безпеки ООН на екстреному засіданні не підтримали порядок денний  засідання, запропонований Росією, яка вимагала розглянути інцидент в Азовському морі та Керченській протоці як провокаціюз боку України.

Про це повідомляє НАРОДНА ПРАВДА.

РОСІЯ АТАКУВАЛА УКРАЇНУ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ: ВСІ ПОДРОБИЦІ, ФОТО ТА ВІДЕО

Постійний представник США при ООН Ніккі Гейлі від імені Нідерландів, США, Польщі та Швеції виступила проти порядку денного Росії і закликала всі країни голосувати проти пропозицій РФ.

Присутні на засіданні країни проголосували проти пропозицій Росії щодо порядку денного: 7 країн виступили проти, чотири за, ще чотири утрималися. Постпред Росії заявив, що цим голосуванням країни нібито “дискредитували Раду Безпеки ООН”.

Також  постійні представники Франції, Нідерландів, Польщі, Швеції та Великої Британії в Раді Безпеки ООН висловили серйозне занепокоєння у зв’язку з ситуацією в Керченській протоці і закликали РФ звільнити затриманих моряків.

“Постійні представники країн-членів Європейського союзу в Раді Безпеки… висловили глибоке занепокоєння у зв’язку з недавньою ескалацією напруги в Азовському морі і в Керченській протоці”, – йдеться в у спільній заяві постпредів країн, опублікованій постійним представництвом Франції.

Також постпреди закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі, а також відновити свободу судноплавства у Керченській протоці і звільнити затриманих моряків.

Нагадаємо, колишній командувач Військово-морських сил України, віце-адмірал Сергій Гайдук, коментуючи новий етап конфлікту в Азовському морі, заявив, що моряки трьох захоплених Росією кораблів українських ВМС заарештовані, окупанти завели на них кримінальні справи, вони будуть використані Кремлем як предмет торгу з Україною.

НАРОДНА ПРАВДА

ПОРОШЕНКО ПРОПОНУЄ ВОЄННИЙ СТАН НА 30 ДНІВ, А НЕ НА 60 – ЗАЯВА

Воєнний стан Президент пропонує ввести з 28 листопада

Президент Петро Порошенко вирішив змінити свій указ про введення воєнного стану, скоротивши його термін з 60 до 30 днів. Про це він заявив під час заяви на телебаченні щодо воєнного стану.
“Рада національної безпеки і оборони рекомендувала сьогодні мені запровадити воєнний стан на 60 днів. Хочу оголосити своє рішення: я пропонуватиму парламенту запровадити воєнний стан на 30 днів”, – сказав глава держави.

Своє рішення він пояснив тим, що не хоче, аби “воєнний стан накладався на початок передвиборчої кампанії”.

Крім того, Порошенко пропонує закріпити дату виборів на 31 березня 2019 року.

“У грудні я внесу проект рішення парламенту про дату президентських виборів, які мають відбутися, відповідно до Конституції, 31 березня 2019 року. Крапка”, – наголосив він.

Глава держави сказав, що воєнний стан, який він пропонує ввести, не буде накладатися на початок виборчої кампанії: “Щоб ні в кого з тих, хто про свою партію чи про свій політичний інтерес печеться більше, ніж про націю та український інтерес, зараз не залишилося жодних підстав для брудних політичних спекуляцій чи інсинуацій”.

Кравчук, Кучма і Ющенко зробили заяву щодо воєнного стану

Екс-президенти України не підтримують рішення діючого президента Порошенка щодо запровадження воєнного стану в країні.

Перший, другий і третій президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловилися щодо доцільності введення воєнного стану у зв’язку з агресією Росію у Керченській протоці.

Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у зверненні трьох екс-президентів до Верховної Ради, яке перед позачерговим засіданням парламенту оголосив Кравчук.

У документі, зачитаному першим президентом, висловлювалися сумніви щодо  оголошення воєнного стану, як найкращої відповіді на агресивні дії росії у морі.

Зазначалося, що оскільки воєнний стан “обмежує права і свободи громадян” і є ризик щодо створення хаосу у державі, президенти висловлюють сумнів щодо доцільності таких дій.

Читайте також З’явився текст указу Порошенка про воєнний стан в Україні

“Чи виправдані ці ризики? Чи допоможе реальному протистоянню агресору? За 5 років були ситуації, коли введення воєнного стану було доцільним і можливим – захоплення Криму, Дебальцівський та Іловайський котел, де були тисячі загиблих”, – зачитав Кравчук.

Він додав, що наразі велика частина суспільства вважає, що подібні дії є загрозою демократії, чим може скористатися ворог.

На думку трьох президентів, якщо депутати вирішать що воєнний стан можливий, то вони мають скасувати норму про відміну виборів та обмеження прав і свобод людей.

Верховна рада має ухвалити постанову про проведення виборів 31 березня 2019 року. Настав момент, коли від мудрості народних обранців залежить доля держави”, – процитував  Кравчук спільну заяву.

Перший президент зазначив, що питання введення воєнного стану не треба було затягувати до моменту, коли на носі вибори, щоб не сіяти підозри і не сіяти хаос у суспільстві.

Нагадаємо, 25 листопада військово-морські сили ЗС України повідомили, що в районі Керченської протоки в Чорному морі прикордонні катери ФСБ РФ відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України. В результаті, за даними ВМС, росіяни захопили три кораблі й поранили 6 українських військовослужбовців.

Під час засідання РНБОУ начальник Генштабу Віктор Муженко заявив, що загалом на українських суднах перебували 23 особи. Доля моряків з кораблів ВМС ЗСУ, які були захоплені російськими службами, Україні невідома.

За результатами засідання РНБО президент Петро Порошенко просив Верховну Раду розглянути на позачерговому засіданні в понеділок рішення про запровадження воєнного стану в Україні.

УНІАН

 

Порошенко підписав указ про воєнний стан в Україні: документ

Указ набирає чинності з дня його опублікування

Президент України Петро Порошенко підписав указ про введення в Україні воєнного стану.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, відповідний документ оприлюднено на офіційному сайті глави держави.

ВОЄННИЙ СТАН: ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Указ  Президента України №390/2018 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року “Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні” ухвалено у зв’язку з черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації, що відбувся 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко ухвалив ініціативу РНБО про введення воєнного стану в Україні через військову атаку Росії біля Азовського моря та передав її на схвалення до Верховної Ради.

НАРОДНА ПРАВДА

«Пане Порошенко! Зупиніться!”: нардеп попереджав про провокації Порошенка кілька днів тому

Про це ще 20 листопада попереджав народний депутат Олександр Шевченко у своємум віде-зверненні.

Олександр Шевченко

У влади, в президента починається паніка.
Надій на другий термін у Петра Порошенка не залишається. Всі “ідеологічні патрони” команда президента розстріляла. А рейтинг після короткочасного незначного росту за рахунок спекуляцій на темах віри, мови…, стрімко пішов вниз. Вже без шансів на реанімацію.
Багато експертів і аналітиків схиляються до думки, що з метою утримання влади Петро Олексійович здатний на все.
Один із сценаріїв, який зараз розглядається всерйоз – планування загострення ситуації аж до введення правового режиму воєнного стану.
І такий прогноз експертів днями отримав підтвердження…
І варто чекати найближчими днями початку його реалізації…
…Ще раз кажу вам, пане Порошенко – “Астанавітєсь!”, як казав ваш шеф-однопартієць Янукович.
Зупиніться в своїх експериментах над Україною. Ваш сценарій із загостренням ситуації в Україні з метою відміни президентських виборів в березні 2019 року, з метою і далі грабувати український народ — не пройде!

20.11.2018

Що означає запровадження воєнного стану?

Особливості життя країни у нових умовах

Після збройної агресії російських військових щодо кораблів ВМС України у Керченській протоці Верховна Рада планує розглянути 26 листопада питання введення воєнного стану. Раніше про необхідність запровадження такого стану заявив президент Порошенко, а РНБО ухвалила відповідне рішення.

ZAXID.NET пояснює особливості життя і функціонування країни за умов воєнного стану.

Хто і коли запроваджує?

У законі про правовий режим воєнного стану, ухваленому у 2015 році і підписаному президентом Петром Порошенком, чітко вказано, що воєнний стан вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.

Пропозицію про запровадження воєнного стану формулює РНБО і подає на розгляд президента, який видає указ про введення воєнного стану. Його протягом двох днів має затвердити Верховна Рада, після чого указ має бути негайно опублікований у ЗМІ.

Крім того, Україна зобов’язана негайно повідомити про всі умови воєнного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.

Де і на скільки?

Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському указі.

На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимального терміну тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути вказано, на який саме час цей стан вводиться.

Обмеження прав

Військові можуть обмежувати пересування громадян, їх в’їзд і виїзд з території ВС, забороняти діяльність партій і організацій, масові заходи, проводити обшуки, змінювати режим роботи ЗМІ та обмежувати доступ до інтернету. Окрім того, вони отримують право, за потреби, відчужувати майно фізичних та юридичних осіб.

Забороняються страйки, масові зібрання громадян, а також проведення будь-яких акцій протесту.

Під час військового стану можуть заборонити торгувати алкогольними напоями та зброєю.

На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. Воєнний стан передбачає також встановлення для фізичних та юридичних осіб військово-квартирної повинності.

Положення про суспільно корисні роботи було затверджено вже в час президентства Віктора Януковича. Згідно з ним, громадян можна залучати, наприклад, до розбору завалів, вантажних та сільськогосподарських робіт чи підтримання громадського порядку.

Вибори

Згідно із законом, проведення виборів будь-якого рівня в умовах воєнного стану забороняється. У випадку закінчення строку повноважень президента під час дії воєнного стану – він залишається на посту президента. Те саме стосується і Верховної Ради.

Нові вибори (будь-якого рівня) мають бути призначені Верховною Радою не пізніше, ніж через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Перевірка документів

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів. Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.

Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.

Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі.

Верховна Рада і уряд

Якщо вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі. Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент, як і відправити у відставку уряд, не можна.

Як і коли скасовується воєнний стан?

Воєнний стан скасовується після закінчення терміну, на який його було введено, або ж окремим указом президента у разі «усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».

ZAXID.NET
26.11.2018

Агресія РФ в Азовському морі:
до чого призведе конфлікт

У понеділок, 26 листопада, в Україні може бути запроваджений воєнний стан. Рішення має ухвалити парламент. Приводом до цього стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українські кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями.

У ніч на 26 листопада РНБО підтримала пропозиції президента Петра Порошенка просити Раду про запровадження воєнного стануна території всієї України терміном на 60 днів. Приводом до таких дій стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українських кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями. Тепер відповідне рішення має затвердити Верховна Рада, яка збирається на позачергове засідання о 1.

Як відомо, в неділю, 25 листопада, два українських бронекатери «Нікополь» і «Бердянськ», а також рейдовий буксир «Яни Капу» висунулися з Одеси до Маріуполя. Щоб потрапити в точку призначення, кораблям потрібно було пройти через контрольовану Росією Керченську протоку. За твердженнями української сторони, всі відповідні попередження росіянам вони надіслали.

Проте спроба проходу була заблокована російськими військовими, які таранили буксир «Яни Капу». До вечора 25 листопада українські кораблі почали відхід із Керченської протоки, але були атаковані, обстріляні й захоплені російськими військовими. Під час короткочасного морського бою шість українських моряків отримали поранення. Ці події, власне кажучи, й спричинили намір запровадити воєнний стан на території всієї країни.

На що ж розраховувала Україна, відправляючи свої кораблі до Керченської протоки? По-перше, юридично Крим, як і раніше, є частиною нашої країни, тому рух українських кораблів через протоку, теоретично, взагалі не мав зустріти жодних перешкод. По-друге, наприкінці вересня так воно й вийшло – Україна успішно переправила до Маріуполя пошуково-рятувальне судно «Донбас» і морський буксир «Корець» для створення військової бази на Азові. Однак ті кораблі – все-таки не бронекатери з ракетно-артилерійським озброєнням.

Зранку неділі, 25 листопада прикордонний корабель РФ протаранив буксир українського військового флоту.

Тому можливість конфлікту з імовірністю захоплення українських кораблів все ж можна було прорахувати. Якщо, звичайно, метою морського походу в Керченську протоку якраз і було створення умов, за яких РФ спровокує конфлікт.

Тому що в цьому випадку українська сторона отримує безліч політичних плюсів. По-перше, це чіткий і задокументований доказ агресивних дій саме російських військових (не «зелених чоловічків», «іхтамнетов» або «відпускників»). По-друге, можливість вимагати посилення санкцій щодо Росії. І, нарешті, по-третє «домагатися від міжнародного співтовариства більш активної участі в знятті блокади Азовського моря, яку Росія утримує останні півроку, затримуючи й оглядаючи торгові судна, які прямують до портів Маріуполя й Бердянська, а також із цих портів.

На внутрішній арені правовий режим воєнного стану дозволяє не лише перенести вибори глави держави, які чинний президент Петро Порошенко ризикує не виграти (проведення виборів прямо заборонене статтею 19 закону України про правовий режим воєнного стану), але й на абсолютно законних підставах навести лад у країні «залізною рукою».

По-перше, припинити масові акції протесту «євробляхерів», які активно блокують дороги та прикордонні переходи на західному кордоні, а по-друге, припинити діяльність організацій, політичних сил або засобів масової інформації, які чинна влада вважатиме такими, що загрожують національній безпеці країни. Такі дії допускаються пунктами 8 і 11 статті 8 закону України про правовий режим воєнного стану. При цьому українські моряки послужили своєрідною принадою, що, без сумніву, викликає питання до моральної сторони цієї справи.

Якщо ж жодного «хитрого плану» не було, то похід до Керченської протоки виглядає погано спланованою операцією, яка призвела до втрат кораблів, яких і так мало в українських ВМС, і полону особового складу. І зараз українська сторона поспіхом намагається отримати дивіденди від цієї ситуації. З військової точки зору, конфлікт у Керченській протоці навряд чи призведе до серйозного загострення на лінії розмежування.

Денис Попович, журналіст
Слово і Діло

З’явилося перше відео із захопленими росіянами українськими катерами

Захоплені українські катери стоять в Керчі

У мережі з’явилося перше відео із захопленими росіянами українськими катерами – “Бердянськ”, “Нікополь”, а також рейдовий буксир “Яни Капу” стоять в Керченському порту.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, ролик опубліковано на YouTube-каналі Kerch.FM.

РОСІЯ АТАКУВАЛА УКРАЇНУ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ: ВСІ ПОДРОБИЦІ, ФОТО ТА ВІДЕО

Нагадаємо, 25 листопада, «прикордонне управління ФСБ з Криму” повідомило про “порушення трьома українськими військовими кораблями морського кордону РФ”. Українські кораблі, які рухалися в бік Керченської протоки, нібито небезпечно маневрували і не підкорялися вимогам російської влади.

У результаті російські спецназівці захопили українські кораблі і поранили українських бійців після того, як вчинили таран корабля військово-морського флоту України в Азовському морі.

РНБО і президент України Петро Порошенко затвердили введення воєнного стану в країні.

Близько 4 ранку 26 листопада Російська Федерація відкрила Керченську протоку для цивільних кораблів.

Прес-служба прикордонного управління ФСБ Росії по Республіці Крим інформує, що за фактом “порушення державного кордону Росії” порушено кримінальну справу. 

Зазначимо, напад на українські кораблі, які здійснювали морський перехід з порту Одеса до порту Маріуполь з дотриманням всіх положень чинних багатосторонніх і двосторонніх міжнародних договорів і правил навігації, є черговим актом збройної агресії Російської Федерації проти України – Росія фактично розширила свої військові дії проти України на морі.

НАРОДНА ПРАВДА

РНБО: Починається підготовка до запровадження воєнного стану

Президент України Петро Порошенко на полігоні в Житомирській області, 21 листопада 2018 року
Президент України Петро Порошенко на полігоні в Житомирській області, 21 листопада 2018 року

26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути введення воєнного стану в Україні.

Порошенко заявив, що застосування зброї з боку Росії, атака українських кораблів російськими прикордонниками не була спровокованою.

«З боку України це була звичайна операція по переміщенню українських кораблів до пункту дислокації у Маріуполі та Бердянську. Україна дуже суворо ставиться до виконання взятих на себе зобов’язань», – заявив він.

При цьому президент звернувся до країн-партнерів по Будапештському меморандуму, до країн Європейського Союзу та до учасників Нормандського формату, щоб скоординувати ефективні дії щодо захисту України.

«Ми звертаємося до всієї проукраїнської світової коаліції: маємо об’єднати зусилля», – сказав Порошенко.

«Запровадження воєнного стану жодним чином не передбачатиме дій за межами суверенної території України. Воєнний стан не означає оголошення війни. Він запроваджується виключно для оборони України», – заявив глава держави.

Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​

Читайте також: В Україні запровадять воєнний стан? Живий блог

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Радіо Свобода

 

 

Воєнний стан в Україні: що це означає і як зміниться життя

Президент України Петро Порошенко підтримав введення воєнного станув країні після захоплення українських кораблів росіянами при виході з Керченської протоки 25 листопада. Уже в понеділок, 26 листопада, о 16:00 дане питання розгляне Верховна Рада.

За час незалежності України в країні жодного разу не вводили воєнний стан.

Що таке воєнний стан?

Воєнним станом називають правовий режим, який вводять в країні у випадках збройної агресії проти неї, нападу, а також якщо існує небезпека для незалежності та територіальної цілісності держави.


Як вводиться воєнний стан?

Після того, як Рада нацбезпеки України подає пропозицію про введення воєнного стану президенту, він повинен розглянути його і видати указ про введення режиму. Після цього протягом двох днів Верховна Рада повинна розглянути указ і проголосувати за введення надзвичайного стану. Рада може прийняти указ повністю, частково, з рекомендаціями або застереженнями.

Далі указ поширюється у ЗМІ. Також Україна повинна повідомити генеральному секретарю ООН про параметри введення воєнного стану на території країни.

Де можуть ввести воєнний стан?

Воєнний стан можуть ввести на території як цілої країни, так і її окремих регіонах, що прописується у президентському указі. Також в Указі має бути вказаний термін дії воєнного стану.

Хто керує державою під час воєнного стану?

Згідно із законом, керівництво державою переходить до військового командування, яке спільно із органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування має вводити і втілювати заходи правового режиму.

Навіщо утворюють військові адміністрації і що це?

Це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де оголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їхнього створення ухвалюється президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Адміністрації утворюються в одному або декількох населених пунктах. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається і звільняється президентом України за пропозицією Генерального штабу.

Чи буде мобілізація?

Термінової мобілізації в Україні в разі введення воєнного стану не буде. Згідно із законом, громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік і визначення призначення на воєнний час.

При цьому Порошенко заявив, що введення положення не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги.

Як вплине воєнний стан на проведення виборів?

Вибори президента, вибори до Верховної Ради, до Верховної Ради АР Крим, і в органи місцевого самоврядування під час воєнного стану проводитися не можуть. У цей час заборонені будь-які референдуми. Зміна Конституції України і Конституції АР Криму також заборонені.

Якщо вибори мають були бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, після припинення воєнного стану у Ради є 90 днів на те, щоб визначитися з новою датою.

Якщо в Україні введуть воєнний стан на 60 днів, як було запропоновано РНБО, виборча компанія не зможе стартувати вчасно — за 90 днів до виборів, тобто 31 грудня. Запровадження воєнного стану означає відтермінування початку кампанії мінімум на місяць. Це може стати реальною причиною для перенесення дати виборів президента.

Чи обмежать права українців?

При введенні воєнного стану обмежується ряд прав громадян країни. Умови воєнного стану передбачають повну заборону проведення страйків, масових зібрань і акцій. Під заборону потраплять і акції “євробляхерів”.

Військове командування під час воєнного стану має право вводити комендантську годину, встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду в населені пункти, обмежувати свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів.

Нова військова влада отримає право перевіряти документи, а в разі потреби проводити огляд речей, транспорту, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян.

Запрацює також право на заборону діяльності політичних партій і громадських організацій, якщо вони несуть ризик для суверенітету і національної безпеки України.

Що таке трудова повинність?

У разі введення воєнного стану військове командування та інші органи влади отримують право оголосити трудову повинність і залучати громадян до суспільно корисних робіт.

Це передбачає виконання робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, та їхніх наслідків.

Тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються згідно з українським трудовим законодавством.

Як може проходити “конфіскація майна”?

У разі необхідності закон дозволяє примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави.

Якщо під час примусового відчуження майна не було попереднього повного відшкодування вартості, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку повернення такого майна.

Також колишні власники можуть вимагати взамін надання іншого майна, якщо це можливо.

Як обмежують діяльність ЗМІ?

Воєнний стан передбачає, що командування зможе контролювати підприємства зв’язку, телерадіоорганізації та видавництва з метою проведення роз’яснювальної роботи серед військових і цивільного населення.

Крім того, існує ризик заборони роботи особистих і колективних радіостанцій, передачі інформації через комп’ютерні мережі.

У разі порушення вимог режиму воєнного стану, у громадян або організацій можуть вилучити теле- і радіообладнання, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери або будь-які інші засоби зв’язку.

Як можна скасувати воєнний стан?

Воєнний стан скасовується або після закінчення терміну, на який він був введений, або окремим указом президента про скасування воєнного стану.

Як повідомляв OBOZREVATEL, після інциденту 25 листопада, коли корабель РФ протаранив буксир ВМС України, на виході з Керченської протоки Росія застосувала зброю проти кораблів ВМС України, захопивши три судна. На борту є щонайменше шестеро поранених, 23 українці стали військовополоненими РФ.

У зв’язку з інцидентом увечері 25 листопада президент України Петро Порошенко скликав екстрене засідання Ради національної безпеки та оборони.

Читайте всі новини по темі “Російсько-український конфлікт” на сайті “OBOZREVATEL”.

Азовский инцидент. Нужно ли Украине вводить военное положение

После нападения на украинские корабли в районе Керченского пролива президент Петр Порошенко готовится ввести военное положение. Фокус собрал хронологию событий и реакции пользователей соцсетей на инициативу

Что случилось?

Украинский буксир “Яны Капу” был протаранен российским пограничный кораблем “Дон” около 9:30 25 ноября, во время планового перехода из порта Одессы в порт Мариуполь. Буксир двигался в сопровождении двух малых бронированных артиллерийских катеров “Бердянск” и “Никополь”.

У буксира была повреждена ходовая часть и обшивка, также он потерял спасательный плотик. “Дон” также получил повреждения, у него пробоина выше ватерлинии. Для сравнения, длина “Дона” 56,5 метров, водоизмещение 1620 тонн. Украинский буксир “Яны Капу” длиной всего 17 метров, водоизмещение 20 тонн. Позже в сети появилось видео тарана.

Командующий ВМС Украины в 2014-2016 годах Сергей Гайдук в эфире телеканала 112 заявил, что при таране “Дон” повредил и собственный пограничный катер “Аметист”.

Осторожно, присутствует ненормативная лексика. И да, ее употребляют российские моряки.

В Минобороны заявили, что РФ в который раз продемонстрировала свою агрессивную суть и полное игнорирование норм международного права. “Корабли ВМС ВС Украины продолжают выполнение задач”, – отметили в министерстве.

Про проход наших кораблей береговой пост ФСБ России был оповещен. Но ответ наши моряки не получили. Россия же заявляет, что украинские корабли “неправомерно” зашли во временно закрытую акваторию территориального моря РФ. В ФСБ утверждают, что у них не было заявки на проход кораблей и в график прохода через Керченский пролив они не были включены.

В 13:12 к украинскому буксиру и артиллерийским катерам на боевой курс подлетали два российских ударных вертолета Ка-52.

Тем временем Керчьтрафикконнтроль сообщил, что проход под мостом невозможен. Потому что там сел на мель сухогруз (по другим данным – это танкер). На фото отчетливо видно, что он “сел на мель” просто между двумя опорами пресловутого Крымского моста. К тому же в сети появились фото демонстрирующие, что сухогруз там оказался не случайно. Его там расположили намеренно, используя буксиры. Стоит отметить, что данная информация пока не подтверждается международной системой контроля судоходства. И когда потребовалось, чтобы под мостом прошли российские пограничные катера и один морской тральщик, сухогруз им никак не помешал это сделать. Более того, сухогруз выключил автоматическую идентификационную систему.

Фото: соцсети

Под мост РФ согнала все имеющиеся у них рядом корабли. В 15:20 они начали преследование украинских судов.

Политический аналитик Игар Тышкевич отмечал, что блокирование прохода через Керченский пролив, – это нарушение договора Украины с Россией от 2003 года, когда обе страны согласились на применения принципа свободы судоходства в Азовском море и беспрепятственный проход военных и гражданских кораблей под “своими флагами” через Керченский пролив. А также конвенции ООН по морскому праву 1982 года. Аналитик рассматривал два варианта развития событий.

Первый – это когда РФ пойдет до конца, поднимая ставки и пытаясь задержать украинские катера. Но это уже будет актом агрессии по отношению к военным кораблям другого государства, плюс ещё одно нарушение упомянутого договора и конвенции ООН.

Второй – пропустить украинские корабли, но в таком случае населению необходимо показать то, что РФ добилась прохода украинских катеров “на своих условиях”. То есть заявить, что “мы сами, дескать, разрешили и они (украинцы) подчинились нашим требованиям”.

В России выбрали первый вариант.

В 19:30 в Минобороны сообщили, что российские военные открыли огонь. Один украинский моряк был ранен. Враги повредили малый бронированный артиллерийский катер “Бердянск”. Катер потерял ход. Оружие применялось на поражение.

В 21:20 стало известно, что огнем противника поражены оба катера: и “Бердянск”, и “Никополь”. Буксир “Яны Капу” также заставили остановиться. Корабли захвачены спецназом РФ. Известно, что двое украинских моряков ранены.

Президент созвал военный кабинет.

Позже появилась информация, что раненых украинских моряков шестеро. Двое из них в тяжелом состоянии. В то же время ТАСС сообщает о трех раненых.

Официальной информации нет, но в соцсетях интересуются, почему украинские моряки не открыли ответный огонь.

Стоит отметить, что в сентябре корабли военно-морских сил ВСУ “Донбасс” (поисково-спасательное судно) и “Корец” (морской буксир) совершили переход из Черного моря в Азовское с проходом под “Крымским мостом”. Их сопровождала целая флотилия российских судов.

Кому это было нужно?

Немецкий политолог Андреас Умланд выдвинул предположение, что эскалация возле Керченского моста случилась не просто так. Военное противостояние у моста могло понадобиться россиянам для того, чтобы найти приемлемое оправдание для появления трещин в его конструкциях, о которых недавно сообщали СМИ. В такой ситуации вполне возможно, что украинские корабли намеренно провоцировали на ответный огонь.

В то же время не все поверили, что провокация была спланирована в России. Одна часть пользователей увидела в случившемся попытку Петра Порошенко ввести военное положение и отменить выборы, другая – посчитала целью операции усиление санкций против России.

Другие пользователи поспешили назвать “рукой Кремля” всех, кто будет критиковать бесславный поход и сдачу судов противнику.

Что дальше?

На заседании РНБО Петр Порошенко заявил, что “принимает решение поддержать предложение военного комитета, вынести на заседание СНБО соответствующее решение и обратиться с ним в Верховную Раду”.

Также начальник Генштаба ВСУ Виктор Муженко сообщил, что на захваченных Россией суднах было 23 украинских военнослужащих. Их судьба сейчас неизвестна.

А тем временем первый заместитель главы Верховной Рады Ирина Геращенко и глава комитета по иностранным делам Анна Гопко сегодня утром вылетели в Берлин.

Премьер-министр Владимир Гройсман на заседании СНБО поддержал введение военного положения в Украине. При этом глава правительства пообещал мобилизировать все ресурсы на борьбу с российской агрессией, но сохранить при этом экономический рост Украины.

Пока предполагается введение военного положения на 60 дней. И вот что подразумевается.

ФОКУС
26.11.2018

 

 

«А что, раньше войны не было». Зачем Порошенко вводит военное положение

Петр Порошенко объявил о введении в стране военного положения. Он подаст этот законопроект в Раду уже завтра. Закрытое заседание парламента по этому вопросу состоится в понедельник, 26 ноября

Таким образом конфликт в Черном море, который начался сегодня утром, вечером резко обострился.

Три украинских военных корабля — два бронекатера и один буксир — подошли к Керченскому заливу со стороны Крыма, но Россия их не пропустила. Когда они попытались уйти назад, погранслужба ФСБ РФ задержала украинские суда.

Это произошло со стрельбой и ранеными — в ходе абордажа пострадали шесть украинцев.

После того, как стало известно об открытии огня, Петр Порошенко созвал экстренное заседание СНБО. И по его итогам объявил о решении ввести военное положение.

Об этом пишет «Страна».

1. Чем Порошенко мотивирует введение военного положения?

По словам президента, открыв огонь против украинского корабля, Россия развязала открытую войну. Что требует реакции украинской власти. Поэтому Порошенко собирается объявить набор резервистов первой волны — то есть солдат, уже имеющих опыт боевых действий.

Такая постановка проблемы ставит сразу второй вопрос — а что, раньше война была не открытой? Ведь именно об этом уже четвертый год говорит и сам Порошенко, и его команда на всех мировых площадках. Почему же военное положение вводится только сейчас?

2. Насколько обоснованно введение ВП?

С одной стороны, инцидент действительно громкий. С другой — бывало и похуже. Мягко говоря.

Военное положение не вводилось ни во время аннексии Крыма, ни в ходе кровопролитных боев за Иловайск или Дебальцево — не говоря уже о десятках военных столкновений поменьше. За ними вообще далеко ходить не надо — украинские солдаты гибнут на Донбассе почти ежедневно и сейчас.

Однако по поводу Донбасса, где только по официальным оценкам погибло десять тысяч украинцев, президент военное положение не вводил за все четыре года конфликта. А здесь почему-то решился.  Хотя в инциденте с захватом украинских кораблей, слава Богу, никто не погиб.

Интересен кульбит и с резервистами первой волны — то  есть с ветеранами — которых собрался призвать президент. На заседании СНБО он заявил, что массовой мобилизации не будет, а служить пойдут лишь те, кто уже воевал. Вопрос — зачем тогда вводить ВП? Ведь раньше, во время шести волн мобилизации, когда людей забирали в армию прямо с улиц, военное положение было не нужно. Неужели призыв резерва требует режима ВП?

Наблюдатели видят только одну причину такого поведения — близость президентских выборов, на которых у нынешнего гаранта не слишком радужные перспективы.

Первым о таком варианте развития событий заявил народный депутат Игорь Луценко.

«Самое простое объяснение: Петр Алексеевич рассматривает возможность введения военного положения и отмены выборов», — написал нардеп в Facebook.

В пользу этого высказались и несколько других комментаторов. Отметим, что версия отмены выборов возникла едва ли ни в первые минуты, как стало известно о стрельбе на Черном море.

Сама постановка вопроса говорит о том, что события у берегов Крыма были спровоцированы Киевом — это читается между строк поста Луценко и других спикеров. И эта гипотеза имеет под собой ряд таких тезисов:

— такое мероприятие, как поход трех кораблей ВМСУ, из которых два — боевые и оснащены вооружением — через Керченский пролив, оккупированый Россией, не могло пройти без ведома президента.

— сам Порошенко не мог не понимать последствий такого шага. Как минимум — Россия не пропускает вооруженные украинские корабли на Азов. Как максимум — пытается их задержать за нарушение «территориальных вод». Оба случая — гарантированная конфронтация. Отягощенная наличием оружия с обеих сторон.

— следовательно Киев сознательно шел на конфронтацию с Россией. А, значит, и военное положение, которое хочет объявить Порошенко — могло быть запланированным шагом. Прежде всего — для укрепления власти президента, к которому, как главнокомандующему, по сути переходит всё управление страной. А также для отсрочки выборов. Но об этом чуть подробнее ниже. Пока же можно констатировать — предлог для введения военного положения чрезвычайно сомнительный.

3. Одобрит ли Рада военное положение?

Судя по единогласным заявлениям членов СНБО — включая «фронтовика» Арсена Авакова и близкого к этой политсиле Владимира Гройсмана — обе провластные фракции проголосуют «за».

Однако, как отнесутся к ВП другие участники политического процесса, а главное — предстоящих выборов — вопрос непраздный. Для них это означает две проблемы. Первая — вероятный перенос предвыборной кампании. И вторая — уже упомянутое выше укрепление власти президента. Что перед теми же выборами позволит ему собрать дополнительные ресурсы и вообще — выиграть время.

В настоящий момент две фракции — «Народного фронта» и БПП имеют на двоих менее половины голосов. И это в случае, если голосуют все. А такого еще никогда не происходило. Внутри БПП есть довольно большая группа депутатов из «Удара» Кличко, которая иногда демонстрирует особое мнение по некоторым самым принципиальным вопросам.

Кроме того, вряд ли будут в восторге от введения ВП и олигархи, которые контролируют многие фракции и часть депутатов в БПП и НФ. Крупный бизнес опасается зачистки со стороны властей и обладания своей «переговорной позиции» в диалоге с Банковой по разным вопросам.

Негативно о введении ВП высказались и во фракции «Самопомощь». Вице-спикер от этой политической силы Оксана Сыроид заявила, что оно вводится с целью сорвать выборы и ввести «немного диктатуры».

В «Батькивщине» также говорят о предвыборном мотиве как основном и предлагают не вводить военное положение на территории всей страны, а только в отдельных регионах.

Довольно скептически комментируют ситуацию и отдельные депутаты от Радикальной партии.

В тоже время, недостающие голоса могут дать группы мажоритарщиков — «Воля народа» и «Видродження», которые часто голосуют совместно с властью. Но для их депутатов также вопрос — стоит ли давать Порошенко столь большие полномочия, которые он может использовать и против них.

В общем, пока еще трудно четко сказать — хватит ли голосов.

С другой стороны, обращает на себя внимание, что активно за военное положение ратуют представители «Народного фронта», который до сих пор стремился несколько дистанцироваться от спорных инициатив президента и играть в свою игру (как считают некоторые — в пользу Юлии Тимошенко). Чем объясняется такая солидарность НФ с Банковой в вопросе военного положения? Как уже писала «Страна», «Народный фронт» сейчас торгуется с Порошенко насчет назначения своего премьер-министра (на эту должность, по слухам, претендует Арсен Аваков). И получение этого поста вполне может быть платой от Порошенко «Народному фронту» за поддержку.

4. Как военное положение повлияет на выборы?

Президент предложил ввести ВП на 60 дней. Этот срок однозначно «задевает» предвыборный процесс: кампания должна официально стартовать уже в конце декабря.

Другой вопрос — действительно ли выборы будут отложены? Сам Порошенко этот вопрос на заседании СНБО обошел стороной — по крайней мере, в той части, которая транслировалась. Таким образом надо ждать текста указа и законопроекта по военному положению и его утечек от нардепов.

Если же скептики правы, и президент воспользуется ситуацией, чтобы отсрочить выборы, то они могут сдвинуться аж на осень, подарив Порошенко еще более полугода при власти. И главное — выборы эти пройдут не в разгар отопительного сезона с его взлетвшими тарифами.

Как сообщил «Стране» один из депутатов от БПП, в случае введения военного положения на 60 дней, полностью срывается календарный план проведения выборов президента. В таком случае они могут быть перенесены на осень и пройдут одновременно с парламентскими, которые предварительно запланированы на 27 октября 2019 года. «В таком случае (выборы) будут вместе. Плюс контроль над контентом СМИ. И так далее», — сообщил депутат.

Последнее — особенно интересно. Власть неоднократно пыталась протащить через Раду законы об ограничении свобод в интернете и СМИ. Не исключено, что в закон о ведении ВП, который будет рассматриваться завтра, эти нормы таки будут внесены — под предлогом «защиты киберпространства». Тогда за дополнительное время у Банковой может получиться зачистить информационное поле под себя.

Также, возможно, власти вернутся к идее закрытия телеканалов и прочих СМИ через решения СНБО.

Кроме того, ВП — это контроль над улицей. Елена Лукаш напоминает, что в условиях военного положения запрещается не только проведение выборов и референдумы, но и забастовки, массовые собрания и акции.

Также ВП дает очень широкие полномочия властям для контроля над экономической жизнью страны, а значит и над бизнесом. И, в таком случае, олигархи уже не смогут позволить проводить политику и «нашим и вашим» в отношениях и с властью, и с оппозицией, а будут вынуждены занять сторону Банковой.

В том числе, под угрозой будет владение ими крупнейшими телеканалами, на которые власти уже давно положили глаз.

5. Как военное положение поменяет ситуацию в стране

Объясняя детали введени военного положения, президент говорил, что все гражданские свободы будут соблюдены.

По словам гаранта и членов СНБО, будут открыты границы, банковская система останется работать в прежнем режиме.  Порошенко заверил, что военное положение «не будет ограничивать гражданских свобод», «не означает немедленно мобилизации» и «не обязывает начинать наступательную войну с Россией», «не будет закрывать границу» и вообще «Украина ни с кем не собирается воевать».

Вместе с тем собираются призвать резервистов первой очереди и повысить боеготовность украинских войск к «отражению агрессии».

Повторимся — пока это слова. Неизвестно, что Банковая и депутаты на самом деле внесут в законопроект о введении ВП.

Отдельный вопрос о том, будет ли работать экономика. По устоявшемуся мнению, на время действия ВП останавливается вся внешняя финансовая помощь. Об этом не раз говорил и сам Петр Порошенко — когда в 2014 году обосновывал, что военное положение в стране вводить нельзя.

Теперь же «зависшим» выглядит декабрьский транш от МВФ, о котором СМИ рассказывали вчера.

Отсутствие же кредита может сильно ударить по гривне и поставить страну на грань дефолта.

Да и в целом, право властей на фактический произвол в отношении бизнеса и имущества граждан (что и подразумевает военное положение) может еще более сузить круг желающих инвестировать в украинскую экономику развивать в нашей стране бизнес.

В целом, введение военного положения грозит законсервировать на долгие годы нынешнюю политическую и социально-экономическую ситуацию в стране.

Отдельный вопрос — как введение военного положения скажется на ходе событий на Донбассе и на отношениях с Россией. Как уже писалось выше, кроме инцидента с захватом военных судов другой эскалации не наблюдается. Также очень сомнительно, что украинская армия нанесет ответный удар по российскому флоту в Крыму, не говоря уже о проведении сухопутной операции на полуострове. Это пока что из области фантастики.

Можно конечно как-то активизировать боевые действия на Донбассе. Но это также малоперспективно в виду паритетности сил на фронте. Да и на заседании СНБО Порошенко отдельно подчеркнул, что введение ВП не означает выход из Минских соглашений, ключевым элементов которых является режим перемирия.

Также не совсем понятная реакция Запада на военное положение. На момент публикации никто из числа наших западных партнеров данную инициативу не комментировал. Касательно же инцидента с украинскими суднами на море идет разноречивая реакция. НАТО поддержало Украину, а ЕС призвал обе стороны (то есть и Киев также) к сдержанности.

Хотя, судя по всему, именно от реакции Запада и будет зависеть — введут ли ВП и если да, то в каком виде.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × five =

Копіювати заборонено!