Головна > Україна > Історія й Політика > ПО РІЗНІ БОКИ ПАРАДУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: НАРОД І ВЛАДАРІ

ПО РІЗНІ БОКИ ПАРАДУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: НАРОД І ВЛАДАРІ

У Конституції України задекларовано:
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, 
соціальна, правова держава.
Стаття 5. Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним 
джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу 
безпосередньо і через органи державної влади 
та органи місцевого самоврядування.

А в дійсності народ позбавлений свого джерела - владу узурпували
владарі, яких народ наділив владними повноваженнями.
Владодержці стали владарюючою кастою 
й перестали нести відповідальність перед народом.

Демократичний устрій передбачає відповідальність кожного за свої 
вчинки перед собою й перед людьми, і передусім - 
відповідальність владодержців перед суспільством. 

Українське суспільство домагається, аби владодержці несли 
відповідальність перед ним за безвладдя й безлад в Україні. 
А владодержці вважають, що їхня головна перевага перед суспільством - 
пожиттєве звільнення од відповідальності. 
В цьому полягає ключова суперечність української політики.

За 27 років так званої державної незалежності безвідповідальні 
владарі остаточно утвердили свою незалежність од суспільства й 
майже цілковито ліквідували задекларовану в Конституції Українську
державу, підмінивши її власною олігархічною корпорацією - 
"державою в державі" й прикривши національною атрибутикою 
(прапор, герб, гімн, паради).

Заколисана й приспана "незалежністю" переважна більшість (до 70%) 
українського суспільства марила 27 років і марить далі в очікуванні 
незалежної України. Це та інертна маса соціуму, на якій паразитують 
і якою маніпулюють владарі, називаючи її "консолідованою нацією". 
По суті той байдужий обиватель - неосовок, який мімікрував із совка 
в незалежницькій ейфорії й у якого лишився синдром очікування 
готового блага. Незначна активна частина неосовка - корисні ідіоти, 
безтямний ентузіазм яких використовують владарі для демонстрації 
"ликующей массы" й ширмування ними своєї антинародної суті.
Приспані тільки дивляться, та нічого не бачать і не розуміють. 

Незаколисані й неприспані та пробуджувані від незалежницької 
ейфорії зрозуміли марність очікування і рвонули з України за кордон 
у надії заробити там на гідне життя - знайти щастя.
Таких набереться до 25% - кількісно й якісно це середній клас,
саморозвинна продуктивна основа суспільства; 
тепер вони працюють на країни, які їх цінують.
А владарюючий в Україні режим витурив український середній клас 
за кордон для убезпечення своєї корпоративної квазідержави 
од соціальних потрясінь і тепер інвестиціями трудових міґрантів
перекриває своє розграбування України. 
Трудові міґранти з середнього класу марно намагаються перебути 
в "евакуації" смутні часи новітньої української руїни. 
Важкі часи пересидіти на одинці не вдасться, 
їх можна здолати тільки гуртом - у взаємодії. 
Інакше змарнуємо своє життя й загубимо Україну.
Кожна нова хвиля української еміґрації відпливає на чужину,
залишаючи Україну на поталу, на поживу чужинцям.
  
Та завжди лишаються в Україні неприспані, самостійні корінні люди 
(їх близько 5%), яким вдається робити свою справу на рідній землі
й, долаючи важкі часи руїн, зберігати живим дух української волі.  

Хоч і не вистачає нині в свідомої частини українського суспільства 
протестної критичної енергії для системного кардинального 
оновлення України, проте майдани засвідчили,
що владарям загрожують стихійні протести. 

Громовідводом протестної енергії стала 
хитра, комерційна російсько-українська війна. 
Тепер, спекулюючи на патріотизмі, можна відкрито, цинічно
посилати на убій протестних активістів, а незгідних 
з облудною політикою оголошувати ворожими агентами. 
Завдяки образові зовнішнього ворога владарюючі клани 
метрополії й колонії відвертають од себе народний гнів і під ширмою 
війни роблять собі колосальні гешефти, неможливі за мирного часу.

Вражає своєчасність Шевченкового застереження:
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені. 

А лукаві владарі й далі заколисують приспаних, а пробуджуваних 
змушують існувати в перевернутому світі, нав'язуючи їм віру, 
що "життя по-новому" ось-ось настане. А ще владарі змушують 
увірувати, що вони - основа життя. Хоч насправді нинішні 
владодержці - потолоч, що спливла на поверхню за рахунок 
награбованого в народу. І тепер найвищі державні посади 
забезпечують їм найвищі доходи. 

Доки марновірці віруватимуть їм, доти ті й одурманюватимуть їх.

Народові належить позбутись омани й стати з голови на ноги
та повернути собі джерело влади. 
І тоді світ стане на своє місце, і все в ньому опиниться 
на належних місцях. 

Для пробудження - добірка публікацій.

По обидва боки параду

Та ні, парад – це завжди до мурашок. Патріотично й потужно. Вони такі молоді, красиві й статні марширують по головному проспекту країни, очі горять, рівняння по шнурочку, честь віддають і, вітаючи, салютують. Символам держави, лідерам країни й народові, якому присягали. Молодість і завзяття добірних частин і підрозділів перетворюються в мізках простого обивателя в силу й могутність цілої армії.

А президент, начальник Генерального штабу (НГШ) і вся їхня свита на трибуні перетворюються в батьків нації, які, всупереч важким часам, відірвавши від себе останнє, створили мало не найпотужнішу армію в Європі. В результаті, обиватель у вишиванці махає прапорцями, а батьки нації задоволені тим, що в черговий раз змогли одурманити абсолютну більшість української нації, яка ще не збулася.

Знаєте, що відрізняє чорний мішок шлунку від мозку? Шлунку все одно, що переварювати – стакан кислого кефіру з шматком чорного хліба або пару ложок ікри білуги, запитих найдорожчим шампанським. Для шлунку абсолютно все одно, що в нього впаде. Смакову різницю уловлюють смакові рецептори, розташовані в роті. Вони посилають сигнали в мозок, і той реагує насолодою. Нашому мозку своєрідними «смаковими рецепторами» служать очі. На жаль, дуже часто, інформація, яку ми черпаємо з навколишнього світу своїми очима й вухами, до мозку просто не доходить. Вона там і лишається, на поверхні.

По обидва боки параду стоятиму владарі й народ. Знову не стану заводити волинку про те, що, насправді, владою є народ, а на трибуні стоятимуть ті, хто викликався цьому народові служити, пообіцявши йому, що з завданням впораються. Навіщо знову піднімати цю тему, якщо український народ, генетично вбитий насильницькою селекцією й сімома десятиліттями совкової муштри, впав у соціопатію, будучи не в змозі зрозуміти, що він і є влада?

Отож, на трибуні стоятимуть Порошенко й Муженко зі своїми свитами. Захисники, які чеканять крок, віддаватимуть їм честь, а ми махатимемо прапорцями й засмаглими долоньками. Ми поглинатимемо очима свято. А якщо увімкнути мозок? Хай дещо переварить.

Почнемо з гаранта на параді.

Президент Порошенко, який є також головнокомандувачем. Наше з вами однотурове досягнення.

– Порошенко, хрестоматійно за Бісмарком, прийшов у владу на вершині народного протесту, але виявився негідником.

Порошенко, пообіцявши нам мир у загарбницькій путінській війні, цинічно обдурив народ і грубо порушив закон. Спочатку кодла «тимчасових», а потім і він сам відмовилися назвати війну війною.

Замість цього українці вже четвертий рік гинуть у «ході антитерористичної операції». Терористи, які не ховаються й імена яких всім відомі, винищили більше 12 тис. українців – військових, цивільних і дітей. Проте досі, президент і головнокомандувач Порошенко відмовляється оголосити воєнний стан хоч би на окремих територіях, організувати Ставку головнокомандувача, взяти відповідальність на себе, об’єднати народ і організувати економіку країни заради допомоги фронту і майбутньої перемоги.

– Порошенко був і залишається гарантом нечесних виборів. Хоч би як ми з вами пнулися, наступного раз отримаємо гірше за те, що було минулого разу. Чому так? Тому що президент Порошенко – на договорнякові з олігархами, що володіють 85% ЗМІ. Вони піарять його, щоб залишитися самим при годівниці. Безсмертна ЦВК з легендарним Охендовським, якого Порошенко особисто забальзамував, у черговий раз прогарантує «гірше» для нас і «так же добре» для них.

– Порошенко не розлучився зі своїм бізнесом. Навпаки, розвинув і розширив його, примноживши свої багатства. Лише за роки війни й лише в одному Києві відкрито 30 нових магазинів Рошен. Цукерки Рошен відправляють до анексованого Криму, в російському Липецьку й далі працює фабрика президента Порошенка, а також його компанія, що збагачує російський бюджет податками. Солодка частина в пайках «ополченців» по той бік фронту, укомплектовується теж рошенівськими цукерочками. Отже кондитер Порошенко годує своїми солодощами і захисників, і їхніх убивць.

– Порошенко, всупереч санкціям і порушуючи закон, не гребував торгувати автобусами з захопленою Путіним Абхазією.

– З благословення Порошенка й під час війни з Росією, заводи «Антонов», «Південмаш» і «Мотор Січ» і далі поставляють комплектуючі російському Міноброни. Озброєння, яке клепають у Росії за допомогою наших комплектуючих, убиває на фронті українців і добровольців-іноземців.

– За три роки війни, президент Порошенко так і не сподобився дати українське громадянство тим, хто добровільно приїхав здалека захищати Україну від рашистів. Зате 7 тис. українських паспортів було видано російським олігархам і залітним гастролерам, яких президент особисто запрошував для проведення «реформ». Гастролери випурхнули, позолотивши крильця і заривши Україну ще глибше до тієї ями, де вона знаходилася до того. І лише одного Саакашвілі, хто дійсно бажав Україні змін і процвітання, президент Порошенко позбавив громадянства.

– При Порошенку, вже третій рік, влада не в змозі побудувати патронний завод. Інші оборонні підприємства також не споруджуються, оскільки інвестори відмовляються давати відкоти нашій «еліті», у тому числі, й самому президентові.

– Порошенку вдалося змінити матрицю української нації, замінивши «патріота» в кожному з нас на «байдужого обивателя». Саме тому ми промовчали, коли в котлах знищували нашу з вами народну добровольчу армію й далі знищують її у в’язницях. На даний момент, тобто на момент параду, 800 добровольців і військових знаходяться у в’язницях, а ще більше 2000 знаходяться під слідством, багатьох з яких тримають у СІЗО. Тих, кого послали воювати, судять за законами мирного часу.

– Порошенко разом зі своїм прем’єром Гройсманом, спровокував «соціальний інцест» в Україні. Що це таке? Це коли українські владарі трахкають свій рідний український народ, який їх породив для того, щоб йому жилося краще.

– Порошенко – головний герой офшорного скандалу й корупціонер такого масштабу, що західні ЗМІ помістили його в першу десятку найкорумпованіших президентів світу. Найбагатший президент найбіднішої країни в Європі.

– Порошенко минулої зими, коли ми з вами платили астрономічні тарифи, на пару з олігархом Ахметовим, провернув аферу століття. Видавши нам антрацит за імпорт, вони, насправді, скуповувалися у вождів ДНР і ЛНР, поповнюючи їх бюджет і свої кишені. Ця афера збіднила нас із вами на 12 млрд. гривень. Ми з вами, оплативши антрацит з окупованого Донбасу, не лише виписали преміальні Ахметову й Порошенко у вигляді астрономічного прибутку, але й поповнили бюджет Плотницькому й Захарченку. Однією рукою платимо вбивцям, а другою збиваємо гроби.

І, нарешті.

– Порошенко з того боку параду посилає всім нам великий і полум’яний привіт, що складається з валютного кидка, банкопаду, дутих комунальних тарифів, безробіття, зубожіння, націоналізації «Привату» за наш з вами рахунок, через який Порошенко разом з Коломойським вивели за межі країни частину траншів МВФ, поліцейської реформи з колишніми мусорами на високих посадах, пенсійної реформи, в якій давно назріле підвищення пенсій прив’язується до підвищення пенсійного віку, земельної реформи і  медичної реформи, за дотепним визначенням Івана Райлі, американської медсестри під назвою «здохніть, тварюки».

Ось кому ви махатимете і в повітря чепчики кидатимете.

Поряд з Порошенком стоятиме Віктор Муженко, він же Вітя «Катафалк», він же Вітя «Дятел». Вітя «Катафалк», насправді, є начальником Генерального штабу воюючої країни. Його коротка біографія: зліт почався під час правління зека Януковича: 2010 рік – командир 8 корпусу сухопутних військ, у 2012 році – заступник начальника ГШ. Нагороджений званням генерал-майор. Депутат від ПР по Житомирської області. Порошенко не погребував генералом «злочиної влади», навпаки, президент Порошенко підвищив Вітю «Катафалка», зробивши його генералом армії України. Муженко виправдав свою клікуху та любов Порошенка своєю відданістю. Він знищив тисячі наших солдатів і пообіцяв гарантові, що врятує його від людського гніву в разі третього Майдану. Іншими словами, він пошле армію проти народу, тобто нас із вами. Це називається особиста відданість.

Отже, Муженкові теж віддаватимуть честь маршируючі бійці. А, якщо мізки увімкнути?

– Муженко й Іл 76. Те, що розбився Іл 76 з нашими десантниками на борту, пряма провина Муженка. Про це сказав Назаров – начальник штабу АТО, засуджений до семи років за халатність. За словами Назарова, він виконував прямі накази Муженка, на стіл до якого лягали донесення розвідки відносно обстановки в Луганському АП. Але Муженко, відомий своєю схильністю ігнорувати дані розвідки, наклав на ті донесення, що могли врятувати людські життя, високу купу.

– Муженко й Іловайськ. Велика трагедія українського народу. Великий злочин українських владарів. Коли українські танки прасували Хрещатик, а на трибуні стояли Порошенко, його перший міністр оборони – “белозубий кінь” Гелетей, а також НГШ Муженко, російські танки з російськими прапорами, на великій швидкості, ні від кого не ховаючись, рвонули углиб нашої території. Про можливість утворення котла Муженка й Назарова розвідка застерігала заздалегідь. Назаров відповідав: «Идите нах…, трусы, я вас посажу!». Муженко відповідав: «Не ссать! Это все ху…ня».

– Муженко й колона Гіркіна. Три роки тому, Муженко й Порошенко піарили свою велику перемогу – звільнення Слов’янська. Зараз відкрилася правда. «Армія» Гіркіна покинула Слов’янськ добровільно й спокійно, колоною в три тисячі осіб, у всіх на виду, проїхала до Донецька. Офіцери-патріоти передавали координати, артилеристи тримали колону на прицілі. Але Муженко дав команду, що забороняє застосовувати артилерію.

– Муженко й Донецький аеропорт. Пряма провина Муженка в тому, що під уламками ДАП загинули героїчні «кіборги», які не тільки захищали цей аеропорт, але й ішли в контратаки. Більше року ДАП був символом українського духу та мужності, яку не можна ні зламати, ні повалити. Спочатку командування ДАП лежало на командирові 93 бригади Олегові Микаці. Як тільки Муженко вирішив сам очолити командування операцією, почалися поразки і втрати.

– Муженко й Дебальцеве. Втрату стратегічно важливого залізничного вузла Дебальцеве Муженко назвав найбільшою перемогою української армії. Порошенко здав Дебальцеве в Мінську, після ночі за закритими дверима з Меркель, Олландом, Путіним і великою кількістю горілки. Підписавши перемир’я з відкладеним на два дні набиранням чинності, Порошенко дав Путину час на захоплення Дебальцевого без порушення договорняка. Муженко довершив справу по здачі залізничного вузла. Знову-таки, задовго до трагедії, його повідомляли про те, що треба або вирівняти лінію фронту, або відвести війська, інакше 8000 наших бійців можуть опинитися в мішку.

Муженко й командування українським спецназом. Командування українським спецназом, на створенні якого наполягало НАТО, Муженко вирішив довірити В’ячеславу Назаркіну, в якого рідний брат б’ється на стороні ворога. Чи не тому 29 липня 2014 року бійці Кіровоградського полку спецназу потрапили в засідку?

Отак, на трибуні пліч-о-пліч стоятимуть ці дві особи – президент Порошенко й НГШ Муженко, готовий на все заради Порошенка. Вони й їхня свита, готова на все заради цих двох і своїх годівниць.

Але й це ще не все. Поряд з ними незримо присутній третій. Той, хто тут же готовий рушити війська, якщо в його колонії зручна для нього присутність на найвищих посадах двох його колаборантів виявиться під загрозою. Якщо ми зруйнуємо загородки в своєму стійлі й, вирвавшись назовні, покінчимо з нинішнім режимом, Путін захопить Україну і, отримавши перемогу, виграє вибори. Особисто я в цю теорію не вірю. Ніхто не дасть Путіну захопити Україну. Вже не дадуть. Ні свої, ні чужі. Але поки що незримий Путін там, на трибуні, в обіймах з тими, хто нас зраджує і вбиває.

Одинадцять натівських воєначальників гратимуть роль виключно весільних генералів. Ніхто нас із такими совковими атавізмами, як Порошенко й Муженко, яких скільки не годуй, усе одно тримають рівняння на Кремль, у НАТО не візьме.

Якщо ж ви заперечите мені, що парад для вас важливий, бо там будуть фронтовики, то фронтовикам парад не потрібний. Їм би пройтися тихим кроком по головній вулиці, змішатися з натовпом, поговорити з кожним з вас, почути від вас слова розуміння й отримати декілька квіточок як символ вашої вдячності. Фронтовикам показуха не потрібна…

Отже думайте, кому ви махатимете й кого вітатимете в День Незбутньої Незалежності. Важливе те, який саме бік від параду вибере ваше серце. І як оцінить той, інший бік, ваш мозок. Бо знаєте, як кажуть? – один був проклятий, а другий врятований. Будьте уважні…

Олена Ксантопулос

серпень 2017

Порошенко пояснив, чому не оголошував воєнний стан

Президент Петро Порошенко заявив, що відкинув пропозиції щодо оголошення воєнного стану в Україні, щоб не обмежувати права і свободи громадян.

Про це він розповів, виступаючи на параді військ “Марш нової армії” на Майдані Незалежності, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Влада зробила все, аби вплив війни на суспільство був якомога менший. Свого часу  я відкинув пропозиції оголосити воєнний стан, який би суттєво й істотно обмежив політичні права і свободи українських громадян”, – сказав Порошенко.

Читайте також: Україна має жорстко захищати свої інтереси – Порошенко

Разом з тим, він підкреслив, що гарантом незалежності України нині є військо, яке, за його словами, надійно захищає державу вздовж всієї лінії кордону з “нашою агресивною сусідкою”.

“Наша українська армія — це армія миру”, – наголосив Порошенко.

Він також додав, що Україна перейшла від часткової мобілізації до контрактної армії, витрачає більше 5 % ВВП, але при цьому здійснює цивільні реформи.

Укрінформ

Вибач, прощавай. Колонка Леоніда Швеця

Очікували несподіванок з початком нового політичного сезону і дочекалися. Петро Порошенко увійшов у гру з вибачень.

Мало хто любить визнавати свої помилки, політики – менше інших, але і на їх фоні Петро Олексійович виділяється особливою несхильністю говорити про власні помилки. Складно сказати, чого в цьому більше: бажання пощадити свої ніжні почуття, зневага думок інших про власну персону або відмови надавати значення епізодами з минулого, якими складно пишатися. Зрештою, минулого було настільки багато, що психіка просто вибудувала потужну систему захисту, на далеких підступах розстрілювали будь-які сумніви в спроможності особистості. Ясна річ, мова не про матеріальну спроможність, тут успішність, котра хлюпає через край, не вимагає доказів.

Сказано 26 травня 2014 р. Статус обіцянки: НЕ ВИКОНАНО

Тим дивніше, що Порошенко раптом заговорив про невиконану обіцянку: «Понад чотири роки тому я заявив, що АТО триватиме годинни, а не місяці. Тепер вже не так важливо, в якому контексті ці слова були сказані. Також не важлива й образність цієї заяви. Люди сприйняли її як можливість завершити війну дуже і дуже швидко. Я шкодую, що породив завищені очікування. Щиро перепрошую, що подав надію, котра не збулася. Шкода, що дав обіцянку, котра не справдилася. Прошу за це вибачення. Це для мене серйозний урок обережного та відповідального ставлення до своїх слів і обіцянок… З самого початку треба було націлити всіх на тривалу і виснажливу боротьбу за те, щоб звільнити кожен клаптик української землі». Вибачення прозвучали в промові, яку він виголосив у Дніпрі на урочистостях, присвячених Дню українського прапора.

Легко розпізнається докір людям, які по простоті душевній не змогли розпізнати образність і врахувати контекст президентської обіцянки, яка виявилася нездійсненною, але, мовляв, сам винен, прошу вибачення. При цьому в якості показового зразка взято обіцянку, абсурдність якої стала очевидна вже тим же літом 2014 го, але яка видавала надію, котру роздяліли спочатку інші патріоти України. Наступали тоді наші успішно, і, здавалося, ось-ось… помиляється президент, виходить, разом з найкращими. А раз так, то вже і не сильно прикро, вірно? Правда, і вибачення втрачає свою силу щирого душевного імпульсу, перетворюючись в нескладний спрічрайтерський трюк.

Порошенко вибачився за обіцянку швидко завершити АТО: реакція соцмереж Петро Порошенко вибачився за те, що пообіцяв швидко завершити АТО. Як на його вибачення відреагували в соцмережах – в огляді Слова і Діла.

Вибачення вимагають не ті речі, які президент Порошенко змінити не міг, але змінити обіцяв, а ті, які він змінити міг, але не став, незважаючи на публічні обіцянки. «Слово і Діло» нарахувало невиконаного на чотири із гаком сторінки. Якщо Петро Олексійович почне вибачатися за всіма пунктами прямо зараз, цього вистачить на всю виборчу кампанію. Але ж не почне, і всі це прекрасно знають. А є ще те, чого прямо не обіцяв, але на що сподівалися.

Взагалі вибачення – не найкраща тактика заходу на другий термін, оскільки в принципі це стилістика прощання. «Я хочу попросити у вас пробачення. За те, що багато наших із вами мрій не збулися. І те, що нам здавалося просто, виявилося болісно важко. Я прошу вибачення за те, що не виправдав деяких надій тих людей, які вірили, що ми одним ривком, одним махом зможемо перестрибнути з сірого, застійного, тоталітарного минулого в світле, багате, цивілізоване майбутнє. Я сам в це вірив. Здавалося, одним ривком, і все здолаємо. Одним ривком не вийшло. У чомусь я виявився занадто наївним. Десь проблеми виявилися занадто складними». Впізнаєте? Знаменита промова Бориса Єльцина «Я втомився, я йду», сказана ним ​​у новорічну ніч 31 грудня 1999 року.

Від глави держави, від якого взагалі ще чогось чекають, не чекають вибачень за незроблене в минулому і обіцянок щось зробити в майбутньому. Його беззаперечний козир – ефективні і вражаючі рішення, розкіш, недоступна для опонентів, які претендують на його посаду з опозиції. Такий невпинний політичний натиск знімає необхідність виправдовуватися за якісь прорахунки і ясно свідчить про волю до перетворень. Якщо ж натиск відсутній, оскільки і напирати нічому, а воля зводиться лише до скромного бажанням затриматися ще на один термін, в хід йдуть пафосні політтехнологічні прийоми, покликані підмінити щирість. Але на п’ятому році президентства на такі примітивні штуки купуватися соромно. Вибачте.

Леонід Швець,

спеціально для «Слова і Діла»

24.08.2018

Влада докерувалася до того, що в Україні нині страшно жити – експерт

Ще ніколи раніше, за словами Сергія Шабовти, питання безпеки не стояло так гостро.

За 27 років незалежності України керівництво держави досягло того, що в країні стало страшно жити.

Про це під час прес-конференції заявив президент Української асоціації професіоналів безпеки Сергій Шабовта, передає кореспондент інтернет-видання UA1.

За його словами, рівень безпеки в Україні стрімко зменшується.

“За 27 років питання безпеки ще жодного разу не стояло так гостро. Жити в Україні стало страшно. Випускати дітей на вулицю стало страшно. Бо їх можуть побити їх однолітки, і потім батьки постраждалих дітей не зможуть знайти винних”, – сказав Шабовта.

До того ж, зауважив він, нині в Україні стала актуальною і проблема наркотрафіка.

“Щорічно зростає кількість замовних вбивств. Зростання становить 25%. Це дає зрозуміти, наскільки низьким став рівень професійності правоохоронних органів, скільки пересічних громадян пішли із життя через те, що поліція не змогла попередити злочини”, – наголосив Шабовта.

Раніше повідомлялося, що на організатора акцій протесту проти президента Петра Порошенка під магазином Roshen на Бессарабській площі у Києві Ігоря Громова напали й побили біля під’їзду будинку.

UA.1

23.08.2018

 

Курс долара і непроданий бізнес: від Порошенка очікують вибачень за інші невиконані обіцянки

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін вирішив нагадати, за які свої невиконані обіцянки президент Петро Порошенко має вибачитися перед українцями.

Відповідний перелік він опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Так, за словами Шабуніна, було би чесно, якби чинний президент попросив вибачення за обіцяний після виборів курс не більш ніж 10 гривень за долар, а також обіцянку продати весь свій бізнес, крім “5 каналу”.

Також, зазначив голова ЦПК, Порошенку варто було б перепросити за обіцяну платню учасникам АТО в розмірі 1000 гривень за день, а ще – за заяву про те, що Україна буде членом Європейського Союзу до 2025 року.

Нагадаємо, в четвер, 23 серпня, президент Петро Порошенко вирішив вибачитися за свою передвиборчу заяву чотирирічної давнини про те, що Антитерористична операція на Донбасі триватиме години, а не місяці.

Як заявив глава держави, люди сприйняли ці слова “як можливість завершити війну дуже і дуже швидко” і йому шкода, що “дав надію, що не збулася”.

 

Суд зобов’язав Луценка розслідувати держзраду Порошенка – нардеп

Фігурантами провадження можуть також стати керівник Генштабу Муженко, екс-міністр оборони Гелетей та військовий прокурор Матіос.
Печерський районний суд Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру розслідувати військові злочини керівництва країни, в тому числі державну зраду президента Петра Порошенка.

Про це у себе на сторінці в Facebook написав народний депутат України Віталій Купрій.

За словами депутата, окрім Порошенка фігурантами провадження можуть стати начальник Генерального штабу Муженко, екс-міністр оборони Гелетей, екс-командувач сектору “Д” генерал-лейтенант Литвин та Головний військовий прокурор Матіос.

“Мова йде про винних в Іловайській трагедії і Дебальцевському котлі, дезертирстві і злочинних наказах генералів, їх непрофесійності і байдужості, а також покриванні цих злочинів військовими прокурорами. Винні особи також мають відповісти за військовий парад серпня 2014 року коли так необхідна солдатам техніка не рятувала життя героям, а використовувалась для піару і показухи. Крім того, суд вказав на необхідність розслідувати факти рейдерського захоплення Головною військовою прокуратурою нерухомого майна родини екс-нардепа Олександра Шепелева на суму більше 100 млн доларів”, – написав Купрій.

Нагадаємо, до цього нардеп Віталій Купрій повідомляв, що СБУ розслідує факт державної зради Порошенка і крадіжки снайперських комплексів у спецпризначенців.

UA.1

22.08.2018

 

У США почали перевірку причетності Порошенка до розкрадань фіндопомоги – адвокат

Президент України Петро Порошенко може стати об’єктом для розслідування США про розкрадання коштів, виділених американським урядом і Міжнародним валютним фондом (МВФ) для підтримки країн, в яких зароджується демократія.

Про це у себе на сторінці в Facebook повідомив адвокат Андрій Смирнов з посиланням на джерело, яке взимку повідомило йому про відпочинок Порошенка на Мальдівах.

“Федеральний суд у Вашингтоні передав на досудову перевірку і верифікацію фінансову спеціальну документацію щодо осіб, причетних до розкрадання державних коштів США, і що організували злочинний трафік коштів, виведених через фіктивні державні програми підтримки… Організаторами проходять з боку України – Петро Олексійович Порошенко, з боку Республіки Молдова – Володимир Георгійович Плахотнюк“, – зазначив адвокат.

За його словами, оскільки у Порошенка є вид на проживання у Швейцарії, а у Плахотнюка – румунський та російський паспорти, до справи підключили і Федеральне бюро розслідувань (ФБР).

“Перевірка займе від 25-60 днів за федеральним законодавством, після чого матеріали повернуть до суду, і почнеться розгляд по суті. Якщо коротко. Молдова як еміграційна зона для президента – теж відпадає. Вброс це чи не вброс, покаже час”, – додав Смирнов.

Нагадаємо, політик Михайло Саакашвілі заявляв, що скоро ФБР займеться Порошенко і “іншими”, хто краде американські гроші.

Президенту можна все: Гнап розповів, як Порошенко ухиляється від повернення $6 млн кредиту

У 2007 році Петро Порошенко разом з друзями взяв кредит у банку “Київська Русь” і досі не повернув.
Президент України Петро Порошенко у 2007 році разом зі своїми партнерами по бізнесу Олегом Гладковським та Ігорем Кононенком взяв кредит в 6 мільйонів доларів у банку “Київська Русь” і не збирається його повертати.

Про це заявив журналіст Дмитро Гнап в ефірі 24 каналу.

За його словами, кредит брали під заставу будівель автотранспортного підприємства “2240” у Києві, а щоб банк не відібрав будівлі – переписали їх на офшорну компанію.

“В 2012 році банк подав до суду, намагаючись стягнути з Порошенка і компанії або кредит, або заставне майно, тобто будівлі і землю цього автотранспортного підприємства. Втім, коли Петро Порошенко став президентом, банк “Київська Русь” оголосили банкрутом, відтак, вже нікому вимагати повернення боргу”, – зазначив Гнап.

На його думку, це мав би зробити державний Фонд гарантування вкладів, але його сьогодні очолює “інший друг і бізнес-партнер Петра Порошенка – Костянтин Ворушилін”.

UA.1

17.08.2018

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + 5 =

Копіювати заборонено!