Головна > Україна й Світ > Співпраця > Фоторепортаж: Німецькими слідами в Києві

Фоторепортаж: Німецькими слідами в Києві

Якщо придивитись, у Києві можна знайти чимало архітектурних пам’яток, до виникнення яких причетні німці. Ґете-Інститут такі об’єкти розшукав. З деякими з них можна познайомитись у фотогалереї DW.

Німецька гора
Німецька гора – історична назва кварталу вздовж вулиці Лютеранська. Упродовж 19-го й на початку 20-го століть тут проживала німецька громада. За проектами німецьких архітекторів було споруджено жіночу гімназію, школу для хлопчиків, церкву, низку соціальних та комерційних будівель. 1937 року німецька громада була розпущена. Повноцінне її життя відродилось лише після здобуття Україною незалежності.

Церква Святої Катерини
Церкву Святої Катерини побудували як церкву німецької лютеранської громади за проектом архітекторів німецького походження Йоганна Вальдемара Штрома та Пауля Йоганна Шлейфера. Церкву було освячено 1857 року. За радянських часів у будівлі церкви певний час діяв клуб, пізніше там розташувався склад. Лише 1998 року церкву повернули німецькій громаді.

“Будинок вдови, що плаче”
Двоповерховий будинок, що розташований на розі вулиць Банкової та Лютеранської, зведено за проектом архітектора німецького походження Едуарда Брадтмана у 1907 році. Свою назву будинок дістав через маскарон у вигляді жіночої голови, чоло якої прикрашене каштановим листям. Коли падає дощ, сльози котяться по жіночих щоках. Зараз цей будинок є однією з резиденцій президента України.

Аптека-музей
Перша приватна аптека Києва була заснована німецьким колоністом Йоганном Ґейтером понад 300 років тому. У 1750 році керувати нею почав Ґеорґ Бунґе. Один з його синів став першим дитячим лікарем у Києві. Бунґе також заснував німецьку євангельську громаду, а перше богослужіння відбулось у приміщенні аптеки.

Дзвіниця Києво-Печерської лаври
Дзвіниця Києво-Печерської лаври була споруджена в 1731-1745 роках німецьким архітектором Ґотфрідом Йоганном Шеделем. До середини 20-го століття ця дзвіниця 96,5 метра заввишки була найвищою будівлею в Києві. Донині дзвіниця Києво-Печерської лаври належить до найвищих дзвіниць православних церков.

Дзвіниця Софійського собору
Голландський художник Абрахам ван Вестерфельд зобразив першу дерев’яну дзвіницю Софійського собору, яку 1696 року зруйнувала пожежа. Її замінила кам’яна дзвіниця, яку, однак, частково зруйнував землетрус. У 18 столітті дзвіницю відбудували вже за проектом Шеделя. Поєднання візантійських і барокових елементів з козацькими мотивами й народними орнаментами – особливість стилю німецького архітектора.

Управління Південно-Західної залізниці
Будівля Управління Південно-Західної залізниці була зведена у 1887-1889 роках за проектом німецького архітектора Александра фон Гоґена та його російського колеги Валерьяна Куликовського. Побудований у цегляному стилі з елементами бароко та ренесансу будинок тривалий час мав статус найбільшої офісно-адміністративної будівлі в Києві.

На розі Володимирської та Прорізної
Будівля на розі Володимирської та Прорізної у центрі Києва свого часу вважалася найрозкішнішою і найвищою житловою будівлею в місті. Її зведено у 1900 році за проектом архітектора німецького походження Карла Шімана в стилі неоренесансу. На першому поверсі була кондитерська “Маркіз”, згадана в “Білій гвардії” Булгакова. У 1960-х роках тут відкрили ресторан “Лейпциг”. Нині будинок стоїть порожнім.

Пожежна частина на Подолі
Будівлю пожежної частини на Подолі було зведено в 1910-1912 роках за проектом архітектора німецького походження Едуарда Брадтмана. На той час це була надсучасна споруда. Вражала висота пожежної вежі, оскільки такими високими раніше будували лише дзвіниці. Пожежна частина тут розташовувалась до 1987 року. З 1992 року в одній із частин будівлі було розміщено Національний музей “Чорнобиль”.

Театр імені Івана Франка
Будівля нинішнього театру імені Івана Франка була зведена за проектом архітекторів Ґеорґа Шлейфера та Едуарда Брадтмана у 1898 році. Це був перший київський стаціонарний театр. Невелику і затишну театральну площу на початку 20-го століття називали “Київським Парижем”. Театральна будівля у неогрецькому стилі сильно постраждала під час Другої світової війни, в 1946 році її відреставрували.

Національна опера України
Київський оперний театр зведено в стилі неоренесансу за проектом архітектора німецького походження Віктора Шрьотера у 1898 році. Архітектор зробив понад 250 малюнків та креслень. Театр мав справляти враження не лише ззовні, а й бути затишним для глядачів і зручним для акторів. Глядацька зала розрахована на 1650 місць.

Автор: Анастасія Магазова

DW

Четверта Хвиля
Четверта Хвиля
Міжнародна громадська організація українців.
http://4hvylia.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 + 7 =

Копіювати заборонено!